От просто хотіли допомогти сусідці, а у відповідь — донос. Оце подяка?!
— Недавно до нас додому завітав соцпрацівник, — розповідає 35-річна Олеся. — Каже, надійшла анонімна скарга: мовляв, наші діти запущені, і ми не забезпечуємо їм належних умов. Він оглянув квартиру, зазирнув у холодильник, поговорив з дітьми… Усе гаразд. Заповнив папери, попросив підписати, і пішов. Але я досі не розумію — хто і навіщо це зробив?
Олеся та Богдан одружені вже понад десять років. Виховують двох дітей — восьмирічного сина й п’ятирічну донечку. У родині порядок, діти доглянуті, чемні, добре вчаться. Ні в школі, ні в садочку не скаржаться. Та й самі діти на запитання батьків відповіли, що все добре. Виходить, скарга надійшла ззовні. Але від кого?
Відповідь знайшлася несподівано. За тиждень Олеся побачила у дворі Злату — онуку їхньої літньої сусідки, бабці Ганни. Жінка згадала, як кілька років тому вони з Златою посварилися при першій же зустрічі. Стосунки не склалися, і з того часу вони взагалі не спілкувалися. Але тепер усе стало на свої місця.
З бабою Ганною в Олесі та її чоловіка були дуже теплі стосунки. Старенька раділа, коли поруч оселилися молоді сусіди. Часто заходила на чай, приносила пиріжки, сиділа з маленьким Яриком, коли Олесі треба було терміново вийти. А Олеся з Богданом, у свою чергу, допомагали бабці з покупками, приносили ліки, вивозили влітку на дачу.
Коли баба Ганна захворіла, Олеся мало не щодня приходила до неї — прибирала, готувала, слідкувала за її самопочуттям. Та, соцпрацівник теж навідувався, але від нього було мало користі. Родичів у бабці, здавалося, не було: ніхто не дзвонив, не приїжджав, не цікавився.
— За вісім років я жодного разу не чула про її дочку чи онуку, — згадує Олеся. — Ми з чоловіком робили все, що могли, але в нас була своя родина. У якийсь момент я зрозуміла, що нам стає важко. Тоді я сама запропонувала бабці знайти її рідних, раптом вийде налагодити зв’язок.
Ганна із сумом продиктувала контакти. Олеся знайшла її дочку Марію й онуку Злату в соцмережах. Написала їм, попросила приїхати — мовляв, мати в важкому стані, їй дуже потрібна підтримка.
Баба Ганна зраділа: «Невже приїдуть? Я їх не бачила п’ятнадцять років…» Востаннє дочка приїжджала, коли Златі було всього сім. Тоді вони сильно посварилися — Марія хотіла продати мамину квартиру, бабуся відмовила. З того часу дочка припинила спілкування.
Але, на подив Олесі, вже наступного дня Марія приїхала. Разом із Златою. І почався справжній жах.
Марія з порогу почала кричати, що Олеся з чоловіком спеціально доглядають за Ганною, щоб потім забрати квартиру. Звинуватила їх у тому, що вони ніби тЙому знову прийшлося стати на захист Олесі, але цього разу вони вирішили більше ніколи не втручатися у життя інших людей.
