«Ми просто хотіли допомогти сусідці, а у відповідь отримали донос. Хіба це вдячність?!»
— Нещодавно до нас додому прийшов соцпрацівник, — розповідає 35-річна Оксана. — Сказав, що надійшла скарга: нібито наші діти занедбані, а ми не забезпечуємо їм належних умов. Він оглянув квартиру, заглянув у холодильник, поговорив із дітьми… Усе гаразд. Заповнив папери, попросив підписати й пішов. Але я досі не розумію — хто і навіщо це зробив?
Оксана та Василь одружені більше десяти років. Вони виховують двоє дітей — восьмирічного сина та п’ятирічну доньку. У родині лад, діти опрятні, виховані, добре вчаться. Ні у школі, ні в дитячому садку на них не скаржаться. Та й самі діти на запитання батьків відповіли, що все добре. Отже, скарга надійшла від когось іззовні. Але від кого?
Відповідь знайшлася несподівано. Через тиждень Оксана побачила у дворі Марічку — онуку їхньої літньої сусідки, бабусі Галки. Жінка згадала, як кілька років тому вони з Марічкою посварилися при першій же зустрічі. Стосунки між ними не склалися, і з того часу вони взагалі не спілкувалися. Але тепер усе стало на свої місця.
З бабусею Галкою у Оксани та Василя були дуже теплі стосунки. Стара сусідка раділа, коли поруч із нею оселилися молоді люди. Часто заходила на чай, приносила пиріжки, сиділа з маленьким Максимком, коли Оксані потрібно було вийти. А вони, у свою чергу, допомагали бабусі з покупками, приносили ліки, вивозили літом на дачу.
Коли бабуся захворіла, Оксана майже щодня приходила до неї — прибирала, готувала, слідкувала за станом. Так, соцпрацівник теж відвідував Галку, та від нього було мало користі. Родичів у бабусі, здавалося, не було: ніхто не дзвонив, не приїжджав, не цікавився.
— За вісім років я жодного разу не чула про її доньку чи онуку, — згадує Оксана. — Ми з Василем робили все, що могли, але в нас була своя родина. У якийсь момент я зрозуміла, що нам стає важко. Тоді сама запропонувала бабусі пошукати її рідних — раптом вийде налагодити зв’язок.
Галка зі смутком продиктувала контакти. Оксана знайшла її доньку Ярину та онуку Марічку у соцмережах. Написала їм, попросила приїхати — мовляв, мати у важкому стані, їй дуже потрібна підтримка.
Галка зраділа: «Невже приїдуть? Я їх не бачила п’ятнадцять років…» Востаннє дочка приїжджала, коли Марічці було всього сім. Тоді вони сильно посварилися — Ярина хотіла продати мамину квартиру, бабуся відмовилась. З тих пір донька перестала спілкуватися.
Але, на подив Оксани, вже наступного дня Ярина приїхала. Разом із Марічкою. І почався справжній жах.
Ярина з порогу почала кричати, що Оксана з Василем спеціально доглядають за Галкою, щоб потім забрати її квартиру. Звинуватила їх у тому, що вони нібито тЯрина звинуватила їх у тому, що вони нібито навмисно шкодять бабусі, щоб швидше заволодіти її житлом, але Оксана лише стиснула кулаки та подумала про те, як добре, що діти не чули цих гидотних слів.
