Коли бабуся дізналась, що онук хоче вигнати її з квартири, вона продала її без жалю.
Навіщо брати іпотеку, якщо можна чекати, поки бабуся помре, і отримати її житло? Саме так міркував двоюрідний брат мого чоловіка, Богдан. У нього дружина Оксана та троє дітей, і вся їхня родина живе в очікуванні спадщини. Вони не хочуть зв’язуватися з кредитами, мріючи про день, коли бабусина квартира дістанеться їм. Поки що вони живуть у Оксаниної матері в тісній двокімнатній квартирі в Одесі, на узбережжі Чорного моря, і, схоже, це життя їх виснажує. Богдан і Оксана все частіше шепочуться про те, як би скоріше «вирішити питання» з бабусею.
А бабуся, Ганна Михайлівна — справжня перлина. У свої сімдесят п’ять вона сповнена енергії, живе яскраво й не скаржиться на здоров’я. Її будинок у центрі Одеси завжди відкритий для друзів, вона освоїла смартфон, ходить на виставки, відвідує театри, а іноді навіть дозволяє собі легкий флірт на танцях для пенсіонерів. Вона ніби сяє, і її життя — приклад того, як можна насолоджуватися кожним днем. Але для Богдана й Оксани це не привід для гордості, а причина для роздратування. Вони втомилися чекати.
І ось їхнє терпіння урвалося. Вони вирішили, що Ганна Михайлівна має переписати квартиру на Богдана, а сама переїхати до будинку для літніх. Вони навіть не приховували своїх намірів, кажучи, що «бабусі там буде краще». Але Ганна Михайлівна не з тих, хто здається. Вона рішуче відмовилася, і це розпалило справжню бурю. Богдан у люті кричав, що вона «егоїстка» і «повинна думати про онуків». Оксана додавала масла в вогонь, натякаючи, що бабуся «занадто зажилася».
Ми з чоловіком, дізнавшись про це, були в шоці. Ганна Михайлівна завжди мріяла про подорож до Індії — побачити Тадж-Махал, вдихнути аромат спецій, пройтися вуличками Делі. Ми запропонували їй переїхати до нас, здати її квартиру в оренду й збирати на мрію. Вона погодилася, і незабаром її простора трикімнатна квартира в центрі почала приносити прибуток. Богдан і Оксана, дізнавшись про це, влаштували грандіозний скандал. Вони вважали, що квартира за правом їхня, і вимагали, щоб бабуся пустила їх туди жити. Вони навіть звинуватили мого чоловіка, Олега, у тому, що він «вплинув» на бабусю заради спадщини. Богдан дійшов до того, що вимагав віддати йому гроші з оренди, називаючи їх «своєю законною часткою». Ми відповіли, що цього не буде, і точка.
Оксана почала заходити до нас майже щодня. То сама, то з дітьми, то з якимись дивними подарунками. Вона допитувалася, як справи у бабусі, але ми бачили її справжній мотив — вони з Богданом все щВони так і залишилися в своїй тісній квартирці, а бабуся продовжує мандрувати світом, радіючи кожному новому дню.
