Пів року тому Ганну покинув чоловік, а я намагалася підтримати її, як могла, в цей складний період. Але останнім часом Ганна трималася осторонь і взагалі якось зникла з мого горизонту. Я вже почала хвилюватися: з нею все гаразд? Тому зібрала волю в кулак і заїхала до неї перевірити, чи жива-здорова.
Відчиняє мені Ганна з таким виглядом, ніби я занесла їй не пиріг, а податкову перевірку. Привіталася через силу й одразу чкурнула на кухню щось там, видно, палити. Я, звісно, вирішила розтопити лід чемним компліментом: яка ж у тебе, Ганю, страва духмяна! Але вона щось буркнула під ніс, мовляв, «Почекай, маю рятувати борщ, бо закипить», і все знову поралася біля плити.
Я тим часом у вітальні отримую дзвінок від свого чоловіка каже, затримається на роботі, мовляв, «робочий графік нового типу» Ха, це вже не вперше. І якраз от із цього періоду, коли він став так часто затримуватись, Ганна перестала розповідати мені про свої справи. Хоча раніше подробиці її особистого життя я знала ледь не краще, ніж власне.
Тільки я закінчила розмову з «заклопотаним трудоголіком», як раптом задзвонив телефон Ганни, який лежав поруч зі мною на дивані. На екрані світиться імя мого чоловіка! Ну я, чесно кажучи, була в шоці і, не довго думаючи, підняла слухавку. І що ви думаєте? По той бік дроту мій Віталік ніжно шепоче: «Ганусю, я вже дуже скоро прийду! Дуууже за тобою скучив!»
І тут до мене дійшла вся правда найкраща подруга вирішила потренуватися у спільному добробуті з моїм ледарем. Я посміхнулася про себе, вийшла з квартири і, хоч з одного боку, хотілося кричати у подушку, з іншого відчула себе на сто гривень легшою! Навіщо мені тягнути на собі чоловіка, який лінується працювати, постійно жаліється і грошей у сімю дає рівно настільки, щоб вистачило на хліб?
Вирішила хай живуть разом і мучаться. Довго вони, до речі, не протягнули: прожили пліч-о-пліч рівно пів року, поки Ганна не вигнала його з валізою і домашніми капцями. А Віталік ще мав нахабство повернутися до мене типу, «Все буде по-новому». Але тепер я вже досить мудра відправила його шукачем себе нового щастя, а сама насолоджуюсь життям без надокучливого баласту. І скажу чесно: такого легкого дихання в мене не було вже давно!
Коли я гостювала у подруги Аліни, мій чоловік раптово зателефонував їй. Я підняла слухавку і почула неймовірне. Ось історія наших стосунків, останніх випробувань Аліни і несподіваної розв’язки.