**Скандал у кухні: як голубці зруйнували шлюб**
Повернувшись з магазину, втомлена й розбита, Ярина стиснула в руках два важкі пакети. Важко переступивши поріг кухні, вона скинула покупки на стіл і впала на стілець, намагаючись перевести подих. Вечірнє повітря містечка Вербове проймало осінньою вологою, що лише посилювало її виснаження.
— Привіт, Яро, що на вечерю? — почувся голос Дмитра, який з’явився у дверях, потираючи руки в очікуванні.
— Дмитре, я тільки зайшла, навіть не думала про це ще, — видихнула Ярина, відчуваючи, як напруга стискує її тіло. — Страшенно втомилася.
— Може, голубців закрутимо? — з легкою усмішкою запропонував він, наче це була найдрібніша справа.
Ярина підняла на нього очі, повні журби й прихованого гніву. Вона мовчала мить, ніби збираючи сили, а потім несподівано для самої себе випалила:
— Знаєш що, Дмитре? Нам треба розлучитися.
— Що? Розлучитися? Звідки такий настрій? — він завмер, його обличчя виражало щире здивування.
— Через твої кляті голубці! — майже викрикнула Ярина, її голос тремтів від емоцій.
— Через голубці? — Дмитро дивився на неї, ніби вона з’їхала з глузду, не розуміючи, що коїться в її душі.
**10 місяців тому**
Відразу після весілля Ярина й Дмитро засіли обговорювати сімейний бюджет. Здавалося, вони передбачили все, щоб їхнє життя у Вербовому було гармонійним.
— Ми дорослі люди, Яро, і витрати ділимо навпіл, — рішуче заявив Дмитро. — Це убереже нас від зайвих сварок.
— Не знаю, Дмитре, — нерішуче відповіла Ярина. — У минулому шлюбі мій чоловік брав на себе більше витрат, адже заробляв краще.
— Що, допомогло це вашому шлюбові? — з сарказмом усміхнувся він. — Моя колишня жінка витрачала гроші бездумно, я за нею не встигав. Ні, навпіл — значить навпіл.
Ярина сподівалася, що їхні доходи зливатимуться в загальний бюджет, звідки вони братимуть гроші на потреби. Але Дмитро мислив інакше, з холодною розсудливістю.
— На продукти й комуналку скидуємось однаково, — пояснив він. — Решту — у копілочку на непередбачені витрати. Можна ще й обов’язки поділити, але це дрібниці, не будемо вважати кожну копійку.
Такий підхід викликав у Ярини внутрішній спротив. Вона вважала це несправедливим, але погодилася, щоб не починати сімейне життя з конфлікту. Однак коли план почав реалізовуватися, її терпіння тріщало по швах. Дмитро обожнював ситні вечері з м’ясом, ковбасами і фастфудом, і сума, яку він призначив на продукти, пожирала майже половину її зарплати. Сама ж вона харчувалася скромно — йогурти, фрукти, легкі салати — і раніше витрачала на їжу значно менше. Тепер її гроші ніби розчинялися в повітрі.
— Дивні у вас стосунки, — помітила подруга Наталя, вислухавши Ярину за чашкою кави. — Ти їси свої сирки й яблука, а він зам— А якщо кожен купуватиме собі їжу окремо? — запропонувала Наталя, — це буде чесно.
