Кішка
Весілля минуло, гості розїхались, а донька перебралась до чоловіка. Квартира опустіла. Промучившись тиждень у мертвій тиші, ми з дружиною вирішили купити тварину. Хотілося, щоб вона стала гідною заміною доні і не дала згаснути батьківським рефлексам годувати, дресирувати, виводити на прогулянку і прибирати за кимось. Я ще сподівався, що, на відміну від доньки, тварина не буде грубити, красти мої цигарки і шарудіти по ночах у холодильнику. Кого саме братимемо ще не вирішили, планували визначитися на місці.
У неділю ми вирушили на Пташиний ринок. Біля входу продавалися милі морські свинки. Я питально глянув на дружину.
Не піде, різко відсікла вона. Наша була суходільна.
Риби мовчали, а папуги, схожі забарвленням і балакучістю, викликали в дружини алергію на пташиний пух. Мені сподобалася мавпочка її вибрики нагадували доньку в період статевого дозрівання. Але дружина пообіцяла лягти між нами трупом, і довелося поступитися. Зрештою, з цією мавпою ми знайомі щойно пять хвилин, а до дружини я вже звик.
Залишалися собаки й кішки. Але собак треба постійно вигулювати, а з кішками багато клопоту: якось погано уявляю себе продавцем кошенят біля метро. Отже, кіт.
Нашого Кота ми впізнали одразу. Він лежав у плексигласовому акваріумі, оточений несмишленими кошенятами. Ті тикалися вологими носиками в його пухначе черево і сонно перебирали лапками. Кіт спав. На акваріумі висіла табличка «Кузя». Продавчиня розповіла зворушливу історію про важке котяче дитинство. Про те, як пес, з яким кіт виріс, ледве його не загриз, і бідолазі не знайшлося місця в квартирі.
Зовні наш вибір виявився породистим персом гарного сірого забарвлення. Але документів, що підтверджували би, його сплющений ніс не родова травма, а ознака породи, не було. За тими, зниклими документами, кота офіційно звали Кайзер, але він легко відгукувався на Кузю. І ми його купили.
Додому дісталися без пригод Кузя всю дорогу тихесенько сопів під сидінням у машині. Вже в підїзді, знаючи моє ставлення до членошкодження, дружина їдко запитала:
Ти впевнений, що він не кастрований?
Я напружився. Не тому, що погано ставлюся до секс-меншин, просто кастрований кіт нагадував мені Квазімодо, нелюдськи спотвореного людьми. Я розпластав Кузю на сходовому майданчику і провів первинний урологічний огляд. У напівтемряві підїзду вкриті шерстю котячі геніталії не були видимі, а все пухначе черевце було в зімятих ковтунах. Я спробував пробудити в собі почуття зоофіла і провів рукою по промежині. Кіт заскиглив, але господарство, здавалося, було на місці.
Того дня до нас у гості з ревізією холодильника нагрянула донька. Побачивши Кузю, вона залишила в спокої вже обгризаний торт і накинулася на звіра. Разом із матірю вони засунули його у ванну і відмили дитячим шампунем. Потім його загорнули і, витерши чомусь моїм рушником, висушили феном.
Коли Кузя набув пристойного вигляду, дружина почала його розчісувати, вистригаючи зімяті ковтуни. Кіт невдоволено помявкував. Я не заважав і пішов з пивом на кухню.
Ідилію в кімнаті розірвав роздираючий нічний нявік і гуркіт. Дзенькнули уламки скляної вазочки, і почувся виття. Я відставив пляшку і пішов на шум. Дружина сиділа на дивані і, підспівуючи власним стогонам, хиталася, витягнувши на колінах руки з кривавими подряпинами. Поряд валялися ножиці та клоччя котячої шерсті. Ми з донькою зібралися біля постраждалої.
Що трапилося?
Дружина глянула на нас болісними очима і
