Сон про страх бути мачухою: Олена тікає від шлюбу з удовцем.
Мачуха добре бачила, що Олена не хоче виходити за удовця, і не через те, що він мав маленьку доньку, чи через його вік, а через те, що Олена його дуже боялася. Його холодний погляд пронизував аж до глибини серця, і від страху воно починало битися швидше, ніби намагаючись захиститися від стріл, що вилітали з його очей. Оленині очі були спущені до землі, вона довго не наважувалася підняти їх, а коли піднімала усі бачили, що вони повні сліз.
І ті сльози, мов лавина, котилися по її щоках, розпеченим від сорому. Руки тремтіли, маленькі кулачки хотіли захиститися від мачухи та навязаного жениха. Зрадливий язик, хай він проклятий, прошепотів: «Вийду».
От і домовились. У такий дім, до такого чоловіка гріх не йти! Адже з першою дружиною поводився, як із палацовою пані, вона була мяка, як глина, слабка, худа, постійно хворіла й кашляла. Ходили вони так: він три кроки, вона один. Зупинялася, дихала, ніби паровоз, а він обіймав і заспокоював, не суперечив, як твій божевільний батько.
Коли вона була вагітна, її майже не було видно на вулиці. Лежала, а після пологів він сам уночі піднімався до дитини, а вона зовсім знесилилася. Так його мати розповідала.
А ти здорова, як ріпа! Він тебе в червоному кутку посадить. Ти ж уміла і косою, і серпом, і прясти, і ткати. Гріх тебе за молодого віддавати, у них ще характер не встоявся, дурниці не проявились, а цей чоловік відкритий, усе про нього знаємо. Як тобі пощастило!
Сильних-сильних господинь вижену, посидимо на вечірці, а удовцеві весілля не потрібне, адже покійниці танцями не турбуємо. Скриню збирати він наказав не починати, каже, у домі всього повно.
Ярослав одружився з першою дружиною з кохання, знаючи, що Маряна часто недужувала, була слабкою, але мати казала, що він гарний чоловік, сильний, йому потрібна жінка, а не дівчина. Та ні люди, ні власний розум його не переконали йому потрібна була лише Маряна.
По селу ходили чутки, що вона його зачарувала, бо лише заклята людина, яка не жила справжнього життя, могла добровільно перетворити свої дні на лікарню, страждання, біль. Лікарі казали, що в Маряни дуже слабкі легені, будь-яка застуда веде до запалення, до астми, а там хто знає, може, й гірше.
Ярослав вірив, що своїм коханням віджене смерть від дружини, лікуватиме її, доглядатиме, і хвороба відступить. Спочатку після весілля все йшло ч
