Моя майбутня весілля, яка має відбутися вже через кілька днів, опинилася під загрозою через вимоги й примхи моєї мами. Вона категорично наполягає, щоб я запросила тата без його нової дружини, яку просто не переносить. Хоча мої батьки вже давно розлучені, тато почав нове життя та знову одружився, але мама, здається, досі не відпустила злість на нього. Причиною їхнього розлучення стала Оксана теперішня дружина тата. Оксана, мабуть, зрозуміла, що тато не йде від мами лише заради мене, тож просто прийшла до мами і сказала: Він тебе не кохає; тримається тільки через доньку. Не принижуй себе, відпусти його до мене. У припадку люті мама виставила тата з дому.
Колись мама навіть забороняла мені спілкуватися з татом, але я не могла витримати життя без нього й його нової родини. У тата й Оксани народився син, мій молодший брат, якого я часто навідувала, аби провести з ним час і погратися. Тепер братові вже десять. Коли я поділилася із татом новиною про весілля, він відразу сказав, що хоче подарувати нам із нареченим власну квартиру в тому районі Києва, який ми самі оберемо. Тато хотів забезпечити наш добробут, зробити нам старт для майбутнього. Мене це неймовірно порадувало, але поведінка мами затьмарила моє щастя.
Мама категорично не бажає бачити тата і його дружину на святі. Вона називає Оксану коханкою, яка руйнує чужі сімї. Мама заявила: якщо Оксана зявиться на весіллі, то вона не прийде. Ще гірше мама дізналася, що тато хоче подарувати мені квартиру, і обізвала мене зрадницею за те, що я погодилась прийняти таку допомогу. Тепер я розриваюся між любовю та підтримкою тата і своїм прагненням зробити маму щасливою.
Цілими днями я плачу, намагаючись пережити цю нестерпну ситуацію. Мій наречений усіляко намагається поговорити з мамою, пояснити, що її позиція надто категорична й неконструктивна. Але замість порозуміння, мама починає завжди і до нього ставитися з образою. Я не розумію, за що моя мама так зі мною. Хоча я й розумію: колись тато міг глибоко її поранити, та вірю, що пробачення й рух вперед єдиний шлях до щастя. Це надзвичайно болісна історія. Я лише мрію, щоб рішення цього конфлікту принесло, бодай, краплю радості нам усім.
