Мені 45 років, і я більше не приймаю гостей у своєму будинку.
Дехто, коли приходить в чиїсь двері, забуває, що він лише гість. Вони неввічливі, дають поради, ніби господар їхня господиня, і не поспішають повертатися додому.
Колись я був надзвичайно гостинним, проте після того, як переступив сорок, усе змінилося. Я вирішив, що більше не буду запрошувати людей. Чому? Це просто зайве навантаження.
Мій останній день народження я відзначив у ресторані «Козаки» в Києві. Мені дуже сподобалося, і тепер планую так робити завжди. Чому? Тому що організовувати вечірку вдома це дорого. Навіть проста вечеря вимагає витрат кілька тисяч гривень. А коли готуєш різдвяну святкову трапезу, сума зростає ще більше. Гості приносять скромні подарунки часи важкі, і лишаються до пізньої ночі. Я ж хочу розслабитися, а не міряти гору посуду та митися в кухні.
Тепер я чекаю ні на кого у своїй квартирі в Харкові. Прибираю і готую, коли захочеться. Раніше після різдвяних свят я був змучений і сумний. Тепер після свят можу прийняти теплу ванну і лягти спати раніше.
У мене багато вільного часу, і я використовую його з розумом. Друзі можуть зайти на чай, а я не хвилююся, чи є підстартки. Я можу вільно висловлювати свої думки. Коли хочу відпочити, вказую на вихід і говорю: «Краще йти додому». Це може не виглядати елітно, проте мене це не турбує. Моє здоровя і спокій на першому місці.
Найдивовижніше, що люди, які люблять відвідувати чужі будинки, часто не запрошують гостей до свого. Для них простіше розважати інших, не витрачаючи час на прибирання і готування.
Тож: чи ви запрошуєте гостей? Чи можна називати себе справжнім господаря?
