Мені дісталася негарна, але я її полюбила

Спалах… Гучний тріск… Темрява… Темрява…

Згодом темрява почала розсіюватися. Пролунав голос:

— Віра Володимирівно, це рятувальник, у них там щось вибухнуло.

Крізь біль він відчув на шиї дотик руки. Спробував розплющити очі. Вийшло з трудом. Перед очима — кулон у вигляді прямокутника з вигравіюваними знаками зодіаку… Очі жінки в білому халаті…

— До операційної! — голос пролунав зовсім поруч.

Батьки повернулися з роботи. Мати одразу ж кинулася на кухню, зазирнувши в кімнату, де син робив уроки. Дмитро, зайшовши в кімнату, одразу помітив, що в сина не найкращий настрій.

— Толю, що трапилося? — батько потріпав його по голові.

— Нічого, — буркнув син, четвертокласник.

— Гаразд, давай, кажи!

— Скоро Восьме березня. Вчителька сьогодні затримала нас і сказала, що ми маємо дівчаткам подарунки приготувати.

— Ну, і в чому проблема? — усміхнувся батько.

— У нас хлопців і дівчат порівну. І вона розподілила, хто кому дарує, — син важко зітхнув. — Мені дісталася негарна, Вірка Єрофєєва.

— Усі дівчатка хочуть подарунок на Восьме березня отримати, і негарні — теж, — батько намагався говорити з сином, як з дорослим. — А як вона розподіляла? За алфавітом?

— Ні, за знаками зодіаку.

— Це як? — Дмитро не втримався і знову усміхнувся.

— За сумісністю. Вірка — Діва, а Дівам найбільше підходить Телець. А я, якраз, Телець.

— Це ж добре, якщо підходите! Виростеш, може ще й закохаєшся в неї.

Батько не витримав і розсміявся. У кімнату тут же забігла мати:

— Що у вас тут відбувається?

— Лено, йди на кухню, — обличчя батька стало суворим. — У нас з сином серйозна розмова.

Коли мати вийшла, Толя сумним голосом запитав:

— Тату, і що мені тепер робити?

— Готувати подарунок!

— Який?

— Завтра на роботі я зроблю твоїй обраниці подарунок.

— Тату, який ти можеш зробити подарунок? Ти ж на заводі працюєш.

— Так! Але я працюю в гальванічному цеху. У нас усі види покриття металів виробляються.

— Тату, я не зрозумів.

— Завтра сам побачиш!

***

Наступного дня батько приніс кулон на ланцюжку у вигляді прямокутника, який здавався золотим. На одній стороні були вигравіювані два знаки зодіаку — Телець і Діва, а на іншій — дрібно, але гарно написано:

«Моїй однокласниці Вірі на Восьме березня! Анатолій».

Ох, як гарно виглядав цей кулон! А коли мати запакувала його у целофановий пакетик, він став виглядати просто надзвичайно.

***

І ось сьоме березня. Вчителька не збиралася вести уроки. Спочатку школярі вручили їй подарунок. Вона довго дякувала. Потім оголосила, щоб хлопці подарували подарунки дівчатам.

Що тут почалося! Усі хлопці кинулися до своїх «обраниць». Толя теж підійшов до Віри Єрофєєвої і промовив, як навчив тато:

— Віро, вітаю тебе зі святом Восьмого березня! Можливо, колись доля поєднає Тельця і Діву.

Виголосивши завчену фразу, Толя пішов на своє місце і, звичайно, не помітив, як забилося серце цієї негарної, на його думку, дівчинки.

Незабаром батьки Віри переїхали в інший район, і сама Віра з п’ятого класу почала вчитися в іншій школі.

***

Анатолій розплющив очі. Біла стеля лікарняної палати. Спробував пошеве

Оцініть статтю
ZigZag
Мені дісталася негарна, але я її полюбила