28 листопада 2025 року
Сьогодні ввечері задзвонив мій брат Олег і попросив мене відмовитися від своєї частки в нашій садибі на підмурках у селі під Києвом. Єдине його «привід» те, що він три роки доглядав за батьком, коли ми його залишали.
Коли я розпочав навчання у Харкові, я виїхав з батькового дому. Після випуску залишився в місті, знайшов хорошу роботу, одружився з Оленою і у нас народився син Артем. Олег теж одружився його дружина Марина і продовжував жити з батьками. Я не можу сказати про нього щось погане: він добрий чоловік, а Марина справжня підтримка. Вони мирно перебували під одним дахом з нашими батьками, аж доки не з’явилися їхні двоє дітей Софія і Дмитро.
Хоч ми вже були самостійними, батько Василь часто завітав до нас у місті, а мій тесть подарував нам новенький «жук» автомобіль. Влітку часто вирушали у відпочинок на море, допомагали батькам у господарстві і в саду. Моя мати Ганна завжди була поряд, і всі прагнули їй допомагати. Трохи більше трьох років тому вона померла, і я вже не міг постійно її підтримувати. Плюс до того, світова економічна криза змусила мене брати додаткові підробітки, аби зберегти нашу квартиру.
Після смерті батька минулого місяця ми спільно організували поховання і поділили витрати порівну між собою і Олегом. Тепер же Олег знову просить, щоби я «записав» йому свою частку в садибі. Мене здивувало, бо батько отримував стабільну пенсію, якою допомагав і нашим онукам. Навіщо такому старому чоловікові гроші, особливо на сільській ділянці?
Олег зрозумів, що я не збираюся відмовлятися, а я сам не зовсім розумію, що саме він має на увазі під «доглядом». Батьки ніколи не казали, що садиба має перейти лише до Олега. Я не хочу псувати наші стосунки, проте маю кредит, який треба виплатити, а Артем може отримати щось і від бабусі.
Я ще не дав остаточної відповіді сказав лише, що спершу пораджуюсь із Оленою. Тож, підводячи підсумок, я зрозумів, що в сімейних питаннях важливі не стільки гроші, скільки взаєморозуміння і готовність слухати одне одного, інакше легка розбіжність може зруйнувати довгі роки довіри.
