Мій чоловік думає тільки про себе. Зїдає все, навіть не залишає нічого дитині.
Остапе, де поділися банани? питаю чоловіка серед кухонного тиші з відлунням золотого сонця на підлозі.
Я їх зїв, бо хотілося.
Не міг би хоч один залишити для нашого сина на полуденок?
Та яке це питання? Купиш у магазині ще. Хіба у нас банани дефіцит?
То піди і купи, зараз неподалік базар працює.
Я мушу на футбол з хлопцями. Як мені йти?
У нашій родині це все наче танцює по колу: сирники, бісквіти, яблука, все зникає невловимо неначе хатній домовик харчується разом із чоловіком. Я вже їжу ховаю, бо з таким батьком сину залишиться хіба сон на голодний шлунок.
Разом ми пять років, синові за місяць виповниться два. Кредит на житло затягує по руках й ногах державні гривні рахуючи, немов зерно у млині. Остап носить у свідомості прапор «годувальника родини», бо продав свою однокімнатну квартиру, щоби оформити перший внесок, хоча батьки мої теж допомагали. Моя мама каже: Остап егоїст, таких ще пошукати! І я в глибині серця киваю.
Було якось, готуюсь до синового дня народження: запах борщу змішується з ваніллю та сміхом, я над каструлями, а чоловік кружляє, вигрібає страви в рот, лишаючи дому лише духмяні згадки. До торту дістався той зарубався на балконі, бо холодильник забитий. Принесла його а на місці торта шматок, присипаний шоколадом, мов після пограбування. Так ніяково ще не було
Він заробляє, але ж не все навколо про інших подумати ж можна! Його мантра: «Ще купимо, не переймайся!» Ні про мене, ні про малого Грішми не розженешся за тиждень проїдаєм те, що мало б бути на місяць.
Дочко, не дорікай Остапові. Він чоловік хай їсть. Заробляє ж! А ти лагодь іще їжі, теленькає свекруха через телефон.
Дивина дивною, але скільки не наготуй усе зїсть. Коли казала купити більше слухає, ніби воду на стіну лити. Грошей і так в обріз: кредит, одяг, домашнє.
Зрештою, попередила: якщо іще раз усе вичистить поділимо квартиру, розведемось, і хай живе у своєму світі ласунів. Він скривдився: жаліється матері, а та ні слова мені. Вважаю, що права. А ти що думаєш?
