Наша подорож розпочалася понад пятнадцять років тому, коли я та мій чоловік одружилися у Львові. На початку ми жили разом із моєю свекрухою у маленькій двокімнатній квартирі, працюючи разом на львівській фабриці. Пізніше переїхали до гуртожитку, і здавалося, що життя налагоджується. Помітивши потенціал мого чоловіка, я наполягала, щоб він вступив до університету, а сама допомагала йому з навчанням, узявши на себе написання курсових, рефератів і звітів, водночас встигаючи виконувати хатню роботу.
Попри мою дипломовану освіту, моя карєра не реалізувалась усі сили я віддавала родині. Я знаходила розраду у щасті наших дітей. Коли наш син виріс, я завагітніла донечкою, яку нарекли Софійкою імям, що здавна шанують українці. Згодом повернулась до роботи, але діти часто хворіли, їхній імунітет був слабкий, і вони потребували моєї присутності. Та я не втрачала позитиву й вдячності за любов і затишок у нашому домі.
Завдяки наполегливості чоловіка на роботі, ми змогли придбати простору квартиру у Києві на Оболоні за добрі гривні, діти вперше мали власні кімнати й не приховували радощів. Проте чоловік усе частіше зникав з дому, що тривожило мене дедалі більше. Одного дня подруга, яка пережила схожий досвід, відкрила мені правду про його зраду Я відшукала коханку чоловіка у нього на роботі, благаючи забратися геть і не руйнувати мою сімю. Відповідь була жорстокою вона публічно принизила мене, навіть не намагаючись приховати злорадство.
Коли чоловік нарешті зявився вдома, він зізнався у всьому, без жалю повідомивши, що хоче розлучення, бо не може більше жити подвійним життям. Найкращі адвокати у Києві подбали, аби ми з дітьми лишилися ні з чим без житла, без підтримки у найважчий час. Мій колишній був повністю захоплений новою пасією, а про дітей й мене забув. Лише завдяки непохитній підтримці моїх батьків, я змогла купити маленьку квартиру у Броварах і знайти роботу, щоб виплекати гідне майбутнє своїм дітям. Життя поступово набирало обертів.
Минув рік. У двері мого нового дому раптово постукав чоловік. Він втратив роботу, нова дружина кинула його після страшної автотрощі, та й гордість не дозволяла йому вибачитися за минулі зради. Він благав допомогти, але я лишилася непохитною. Після всіх його вчинків я вже не могла піддатися жалості він залишив нас у біді без даху над головою, не подбав про майбутнє дітей. Я твердо сказала ні. Цього разу я обрала себе і своїх малюків, як колись він обрав себе. На вечірньому небі над Києвом зринала гроза, а в моїй душі нарешті народжувалась свобода.
