Мій чоловік веде дуже жваве листування зі своєю колишньою колегою.
Я можу сказати, що мені дуже пощастило з чоловіком. Він для мене майже ідеальний чоловік! Проте, як би сумно це не звучало, абсолютно ідеальних людей у житті не існує. З часом я виявила у нього одну невеличку ваду: мій чоловік надміру товариський, відкритий і доброзичливий. Хтось скаже, що це зовсім не погано, але
Андрій товаришує з жінками. Він не приховує від мене свою переписку і в ній немає нічого підозрілого, але мені це все одно не до душі. Вже кілька років він листується з колишньою співробітницею. Оксана вже давно вийшла заміж і разом з чоловіком переїхала до Варшави, але її імя досі залишається в нашому домі на слуху.
Якщо на роботі чи в дорозі з Андрієм трапляється щось цікаве чи незвичне, першими про це дізнаємося двоє жінок: я та його давня знайома. Якщо йому потрібно прийняти важливе рішення, поради він питає не лише у мене, а й у неї. Андрій обговорює з Оксаною все. Час від часу у них виникають розмови про приватні речі, які стосуються лише нашої сімї! Мене це обурює і пригнічує.
І навіть після цього мушу зізнатись він чудовий чоловік. Усі наші домашні обовязки ми ділимо порівну. Він добре заробляє щоразу, отримавши зарплату у гривнях, разом ідемо до кавярні чи театру. Ми проводимо багато часу вдвох. Але я так і не розумію, чому йому потрібне спілкування ще з іншою жінкою.
Можливо, мої дії виглядають нерозумно, проте я вже почала ревнувати чоловіка. Я не відчуваю ревнощів до жодної з інших його колежанок.
Я не можу второпати: чого йому не вистачає? Для чого йому ця дружба?
