Мій другий чоловік виявився прекрасною людиною, яка ніколи не шкодувала грошей на покупки для мене й мого сина.
Колись вважалося, що жінка має одного раз і назавжди вийти заміж і жити з цим чоловіком до кінця своїх днів. Зараз люди зрозуміли, що витрачати молодість на того, хто не виявляє ні турботи, ні уваги, як мінімум нерозумно. Навіщо вперто триматися за стосунки й робити останні спроби врятувати шлюб, який явно не приносить радості? На жаль, не завжди вдається розлучитися мирно й уникнути травм для дітей.
Мій перший чоловік залишив мене заради іншої жінки, а я залишилася з однорічною дитиною на руках. Він заявив, що я йому більше не цікава. Ми прожили разом шість років. І жили наче непогано, інколи сварилися. Після народження сина чоловік наче підмінився: при найменшому приводі дратувався, вечорами кудись зникав. Я здогадувалася, що у нього зявилась інша, та не хотіла в це вірити. Одного дня він зібрав речі й пішов. І я залишилась цілком сама.
Пів року тому я познайомилася зі своїм другим чоловіком. Ярослав виявився дуже дбайливою людиною. Він бачив, як мені важко самій виховувати й утримувати сина. Під час нашого другого побачення, він делікатно запропонував зайти до магазину. Тоді він сам купив чимало речей для дитини.
Мені було ніяково, але я справді зраділа його щирій допомозі. Згодом я попросила Ярослава допомогти з мясом. Я могла дозволити собі купити його лише час до часу вся моя зарплата йшла на виплату іпотеки за квартиру у Львові, яку я придбала ще в шлюбі, та на їжу. Раніше іпотека мене не лякала, бо розраховувала платити її разом з чоловіком. Але все, як завжди, пішло не за планом.
Якось Ярослав сказав, що я можу вибрати в магазині все, що потрібно. Я не втрималась сльози зявилися на очах. Це була перша справжня допомога від когось! Я взяла лише найнеобхідніше і навіть не підійшла до полиць з солодощами чи фруктами. Проте Ярослав сам поклав у кошик цукерки і апельсини, а потім допоміг донести два великі пакети додому.
За кілька місяців ми стали зустрічатися частіше, і я впевнилася, що Ярослав надзвичайно порядний чоловік. Я зрозуміла: для нього має значення добробут жінки, яку він любить, і він ніколи не пошкодує гривень для нашої сімї. Зрештою, він підкорив мене своєю турботою. Ми одружились. Ярослав справді став для мене ідеальним чоловіком і чудовим батьком для мого сина.
Тепер я точно знаю: нескінченні обіцянки і порожні слова нічого не варті. Головне коли поруч людина, яка справді дбає та проявляє увагу. Коли тебе оберігають і розуміють, тоді зявляється впевненість у завтрашньому дні й зростає любов. З Ярославом я відчуваю себе щасливою і знаю, що поруч надійна людина, з якою можна спокійно жити все життя. Ось це і є справжнє щастя!
Мені пощастило зустріти Ярослава. Не всім жінкам потрібні діаманти і апартаменти в центрі Києва для щастя. Для більшості досить простого людського ставлення щоб їх любили, берегли і поважали.
Будь коханою і обирай ту людину, яка дійсно варта твого серця.
Сьогодні, перегортаючи сторінки свого життя, я вкотре переконуюсь: щастя в простих речах, щирій турботі й довірі. І це головний мій урок.
