Після народження сина я трохи поправилась. Вага не дуже зросла, але… Мій чоловік почав скаржитися, все натякав і говорив у цьому руслі.
Замість того, щоб сказати: Нічого страшного, люба, ти все одно найкраща, і дочекатися, коли я прийду в себе, він просто пішов. Пішов так, що одного дня просто не повернувся. Залишилася я з дитиною на руках. Не буду вдаватися у подробиці й так усе зрозуміло.
Зрештою мені набридло страждати, і я знайшла сили повернутися до життя. Завела собі собаку українську вівчарку на імя Барс і почала вранці бігати з ним на набережній Дніпра. Почала качати прес. Було дуже важко морально, але спорт допомагав відволіктися від похмурих думок. Згодом я звикла до руху, знайшла роботу у Києві і записалася в спортивний клуб.
У нас в клубі тренер пані Ярослава була дуже уважною і терплячою. За кілька років регулярних занять у спортзалі я не просто повернула гарну форму, а навіть покращила її майже вдвічі. Я знову полюбила себе, полюбила своє тіло.
Одного разу, повертаючись додому з тренажерною сумкою, у спортивному одязі, я побачила, що мій колишній чоловік стоїть під дверима. З квітами і цукерками “Рошен”… Він дзвонив у двері, але син йому не відкривав. Я зрозуміла, що зараз у мене є шанс здійснити мрію багатьох, кого покидали…
Змусити його пошкодувати і пережити це. Я випрямила спину, зробила кілька присідань, поправила волосся і крокнула до нього…
І знаєш що він сказав? Пані, ви тут живете? Можете відчинити двері?
Я гірко засміялася, закрила обличчя руками і, відчувши шалене полегшення, відійшла убік… Я сказав щось смішне? Раптом він розсердився… Чого ви смієтеся? Хочете знати? У РАЦСі… коли обіцяв любити і захищати… Я повернулась до нього прямо і сказала Ще не можу сміятися! Він подивився мені у вічі. Дай мені десять секунд, щоб залишити подвіря сказала я холодно. Можна хоча б побачити сина? благав він. Іди… просто йди! Пішов… Я дивилася йому вслід, він оглядався ще багато разів… Але вже це не мало значення. Мрії збуваються, якщо ти сам здатен змінити себе, знайти сили для нового життя.
З кожним кроком вперед, ти все менше оглядаєшся назад.
