Моя бабуся не мала телефону, але слухала мене як ніхто інший…

Моя бабуся не мала смартфона, але вміла слухати мене краще за всіх…

Вона не користувалася Viber, не робила селфі й навіть не знала, як відповісти на відеодзвінок.
Але коли я говорила, вона дивилася мені в очі — і я відчувала, що для неї весь мій світ був важливим.

У неї не було фільтрів, але її обличчя сяяло яскравіше за будь-який екран.
Вона не користувалася стікерами, але одним міцним обіймом казала: «Усе буде добре».

Ніколи не вмикала режим «Не турбувати», бо її серце завжди було відкритим для мене.
Ніколи не писала «кохаю» у повідомленні. Краще обіймала на прощання, годувала варениками й слухала без слів.

Сьогодні я сумую за нею сильніше, ніж за будь-яким сповіщенням у телефоні.
Бо сучасний світ дав нам тисячу способів говорити,
але забрав просту здатність чути один одного.

Це не публікація для лайків. Це правда.

Оцініть статтю
ZigZag
Моя бабуся не мала телефону, але слухала мене як ніхто інший…