26червня 2025р., Київ
Сьогодні у мене вийшло один із тих випадків, коли сімейні справи переплітаються з випадковими зустрічами. Моя племінниця, Зоряна, захотіла отримати нову дитячу коляску в подарунок, а коли я відмовився, вона підняла проти мене всю родину.
Діти ростуть швидко, і я навіть не помічав, як наш син Тарас вже бігав до мене, крутячись у своїх маленьких кроках. Ми завжди намагаємося купити найкраще для першої дитини, інколи навіть жертвуючи власними бажаннями.
Купили ми тоді дорогеньку компактну коляску, яку легко вмістити в багажник «Тойоти». Вона добре служила нам, була в користуванні лише обережно, бо планували потім її продати.
Коли Тарашко виріс із коляски, ми розмістили оголошення на OLX. Чоловік, Андрій, радив знизити ціну на 30% від початкових 10000грн, але я зрозумів, що зараз складний час, у людей не так багато грошей, і вирішив: продам за половину, тобто за 5000грн швидше зійде і ще добрий вчинок вийде.
Через кілька годин після розміщення оголошення зателефонувала мені приємна дівчина, яка запропонувала приїхати подивитися коляску особисто. Я погодився, і вже через півгодини хтось стукнув у двері.
Відкривши, я застиг від подиву: на порозі стояла моя племінниця Зоряна, з якою ми два роки не спілкувалися через сварки про хлопців. Я дуже радий був її бачити, давно шукав привід, щоб відновити стосунки.
За чашкою чаю вона розказала, що з чоловіком Володимиром має маленького сина, а грошей у них небагато. Після відкритої розмови ми подивились на коляску Зоряна сподобалась, і я охоче запропонував їй купити її за ще нижчою ціною, ніж у оголошенні.
Наступного дня я з радістю готував прийом гостей, приготував смачний обід, і ми всі разом сідали за стіл, згадуючи минулі часи і насолоджуючись знову знайденим спілкуванням.
Коли настав час вирішувати продаж, Зоряна, помітивши, що я готовий до поступок, попросила, чи не можу я подарувати їй коляску на день народження сина. Я одразу сказав, що не готовий дарувати таке дороге подарунок, і не приховував цього.
Вона дуже ображилася, назвала мене скупим і, розлючена, вийшла з квартири. Потім розповіла своїй родині, що я «не підтримую їхнього малюка», і вона отримала їхню підтримку, що зрештою призвело до розриву контактів і з їхньою сімєю.
З цього випадку я зрозумів: не можна сподіватись, що будемо добре до всіх, особливо коли мова йде про родичів. Тепер я не планую вести будьякі комерційні угоди з родичами, бо це лише створює зайві конфлікти.
Урок: щирість і чіткість у межах сімейних стосунків важливіші за будьякі добрі наміри, які можуть обернутись непорозумінням.
