Моя подруга не дала жодної гривні на моє весілля, а тепер запрошує мене на своє.
Зоряна і Роман одружилися рік тому. Батьки обох сімей влаштували грандіозну святкову торжественність у Києві. Вони були єдиними дітьми своїх батьків, тому обидві родини вирішили, що свято має бути на найвищому рівні. Пропозиція молодят зібрати друзів після церемонії на шашлики навіть не розглядалася батьками їхні матері мріяли про білу сукню, традиційний підвік і розкішну карету.
Закохані швидко зрозуміли, що без великого бенкету нічого не вдасться, і взялися з великою відповідальністю планувати весілля. Потрібно було зробити манікюр, макіяж, купити сукню та костюм, а також підготувати безліч дрібних, але важливих деталей. Батьки погодились покрити всі витрати, окрім весільної сукні нареченої та костюма нареченого. Вони забронювали кращий ресторан у місті, вибрали букет для нареченої, а торт готувала подруга матері нареченого, котра має великий досвід у кондитерській справі.
Список гостей складали дуже ретельно хотіли запросити всіх родичів, навіть тих, з ким давно не спілкувалися. Батьки аргументували це тим, що заможні гості можуть принести хороші подарунки, а отримані гроші підуть на нову машину чи вклад у квартиру. Після гарячої дискусії вирішено було не запрошувати дуже далекі родичі. Деякі з них, підводячи переконливі виправдання, відмовилися. Зрештою у список потрапили переважно друзі, так як планувала молодята.
У день церемонії погода була ідеальна, хоча передзавтраку обіцяли дощу. Зоряна виглядала чудово в блискучій шовковій сукні з ніжним мереживом. Наречений Роман був просто зачарований, і весь день не міг відвести від неї погляду. День пройшов у радісних настроях. Фотограф, сповнений ентузіазму, безупинно клацав своїм дзеркальним фотоапаратом, а гості нетерпляче чекали на запрошення до банкету в ресторані.
Після фотосесії молодята сідали у сніговобілу карету і рушили до ресторану. Шампанське лилось, як річка, і лунали привітання. Подарунками переважно були конверти з готівкою. Пара заздалегідь повідомила всіх гостей, що лишень гроші їм потрібні, проте кілька літніх гостей не втрималися і подарували ковер, постіль, тарілки.
Трислойний торт вразив навіть найвибагливіших гостей своєю елегантністю: він був прикрашений розкішним мереживом, кремовими квітами та перлинами. Святкування було вишуканим. Лише вранці, коли гості, втомлені, розбіглися по домівках, молодята піднялися до заздалегідь заброньованого номеру в готелі.
Наступного дня, коли пара приїхала до батьків, мати повідомила Зоряну, що один з конвертів порожній. Вона додала, що цей конверт був подарований близькою подругою молодят Софією. Визначити автора порожнього подарунка було легко, бо, на відміну від інших, він не був підписаний. Після цієї новини Зоряну охопило відчуття гіркоти.
Ситуацію ускладнив факт, що до весілля Софія переконувала, що в наш час вже не існує традиції дарувати молодим менше ніж тисячу гривень, і запевнила, що обовязково підтримає подругу грошима.
Не минуло й року, як Софія сама стала нареченою і запросила Зоряну з її чоловіком на своє свято. Вона одразу нагадала подрузі, що треба принести гроші, бо молодята сподіваються, що отримані кошти покриють витрати на весілля. Пара розмірковувала, що робити. Зоряна запропонувала, щоб її чоловік приніс порожній конверт, як це зробила її подруга. Чоловік порадив дати більше, щоб подруга відчула сором. А мати порадила Зоряні покласти в конверт мінімальну суму, аби не розповідати подрузі, що вона знає про її обман, і тепер не має підстав для помсти. Велика весільна подія наближається, а Зоряна не може сама вирішити, що робити.
