Моя сімейна історія розпалась на шматки
Мені 60, а моєму чоловікові — 66. Незабаром ми розлучимося. Після 35 років шлюбу, який я вважала міцним, моє життя перевернулося догори дригом. Я, Оксана, і мій чоловік, Богдан, ніби знайшли гармонію в нашому маленькому містечку на Поділлі. Але все змінилося в одну мить, і тепер я стою на порозі самотності з розбитим серцем і відчуттям зради.
Ми прожили з Богданом понад тридцять років. Все почалося напередодні Нового року. Як завжди, діти пішли святкувати з друзями, залишивши нам свого кота. Богдан, поскаржившись на нудьгу та довгі святкові вихідні, вирішив поїхати до сусіднього міста — відвідати батьківські могили та зайти до сестри. Я не заперечувала — такі поїздки були для нього звичною справою. Він поїхав, а я лишилася вдома, навіть не підозрюючи, що це стане початком кінця.
Через тиждень він повернувся, але щось у ньому змінилося. Погляд став далеким, а слова — холодними. Ще через тиждень він оголосив мені: хоче розлучення. «Більше так не можу, — сказав він. — Є жінка, яка зможе мене врятувати». Я, приголомшена, відповіла, що це його право, але всередині в мене все обвалилося. Пізніше я дізналася правду: жінка, з якою він зустрічався 40 років тому, знайшла його в мережі. Вони почали листуватися. Вона жила в тому ж місті, куди він їздив, і, як виявилося, його «візит до сестри» був лише приводом, щоб побачитися з нею.
Він провів у неї три дні. За його словами, вони відразу знайшли спільну мову. Вона — вдова, впевнена в собі, з трикімнатною квартирою у Львові, котеджем за містом і кількома автомобілями. Богдан розповідав, що скаржився їй на своє життя: на те, що почувається непотрібним, що здоров’я погіршується. Вона ж, називаючи себе знахаркою, пообіцяла його «вилікувати». Більше того — заявила, що практикує народну медицину, вміє лікувати рак на ранніх стадіях і має дар провидця. Її обіцянки звучали як казка: якщо Богдан розлучиться і одружиться з нею, вона подарує йому котедж і машину, а ще подбає про його здоров’я. Так почався цей жах.
Богдан вимагав, щоб я негайно пішла до РАГСу і дала згоду на розлучення. Я відмовилася, сказавши, що не буду стрибати під його дудку. Тоді він сам подав позов до суду. Про майбутнє засідання я дізналася випадково, коли вирішила з’ясувати, що відбувається. У суді мені показали його заяву — і я була вражена: він написав, що останні 15 років ми не спали разом, а останні 6 років взагалі не жили під одним дахом. Це була нахабна божеЯк він смів так брехати, коли кожен день до останнього ми вставали разом, ділили вечерю й сміх, а тепер він дивиться на мене, наче я йому чужа.
