Та слухай, у мене для тебе своя історія, хоч і непроста. Я була тією, хто покинула родину заради іншого чоловіка, через що весь наш шлюб розвалився. Богдан мій колишній вирішив, що я маю компенсувати йому зламане серце. Він не дозволив мені забрати сина, а синчик і сам захотів з татом залишитись, а не зі мною. Було боляче це прийняти, але змусити його не змогла й не хотіла силою виривати дитину. Питання наше вирішилось швидко: дозволили мені піти, а натомість я регулярно висилала їм гроші раз чи два на місяць. Богдан тоді ще працював і мав непогану зарплату, але коли зрозумів, що у мене грошей вдосталь і мій новий чоловік ще докидає, щоб сину нічого не бракувало, то звільнився й почав жити суто на мої кошти.
Як син підростав, батько його добряче балував обіди з кафе, міг пропускати школу, коли заманеться, щорічні подорожі по курортам, дорогі гаджети й техніка. І ставлення у сина відповідне виросло сам бачиш, мама для нього майже зайва стала. Що б я не дарувала чи робила тато завжди краще, ще й на мої ж гроші. Уяви собі, хлопцеві вже одинадцять, а ніколи й не задумався, чому у тата стільки грошей, хоч він постійно вдома сидить.
Олексій, мій теперішній чоловік, підказав може, я просто надто багато їм відсилаю? Ми ж з ним почали думати про майбутнє сина, про його навчання краще ж вкласти ці гроші, ніж щоб Богдан все тратив на безглузді забаганки. Сказала я про це колишньому віч-на-віч: досить, кажу, їх утримувати, хай сам нарешті подбає про витрати, а я подумаю про університет для сина. Почула у відповідь, яка я мати і яка дружина була ще й пригрозив судом, мовляв, змусить мене платити аліменти, бо я, бачте, нібито нічого йому з сином не даю.
Я ще проконсультувалась з адвокатом запевнив, нехай лякає, нічого в нього не вийде. Богдан вже кілька років ніде не працює і живе тільки на мої гроші. Але, знаєш, від цього легше не стає син ще більше на мене ображений, впевнений, що я не хочу підтримати його тата Дуже важко на душі після всього цього.
