**Щоденник Віктора**
Багато хто каже, що лише жінкам не щастить у сімейному житті, але й чоловікам буває не легше. Віктор – один із них. Він часто запитує себе: «Що зі мною не так?»
«Мені вже тридцять вісім, а ще ніколи не був по-справжньому щасливим. Двічі намагався створити сім’ю – один раз офіційно, другий – без штампа в паспорті. І що? Нічого доброго з цього не вийшло. Де моє щастя? Чому воно мене оминає? Чому мені зустрічаються не ті жінки, чи я не там їх шукаю?»
Віктор – добряк. Завжди готовий допомогти, захистити, підставити плече. Навіть знайомі жартують:
«Віть, тобі треба працювати добрим чарівником. Всім свого добра не вистачить, всіх не обіймеш».
Але він просто не може інакше. Живе з батьками у селі, у великому господарстві. Золоті руки – і зварювальник, і водій, і столяр, і електрик, і майстер на всі руки. Тому в селі його завжди чекають. А ще працює на відробітках, заробляє непогано. Але як тільки приїде додому відпочити – односельці тут як тут. У одного щось зламалось, у другого не працює.
«Сину, ну чого ти такий безвідмовний? – лає мати. – Приїхав відпочити, а знову працюєш. Там наробляєшся, і тут тобі ні хвилини спокою».
«Та годі, мамо, людям же треба допомогти».
«Люди, сину, хитрі. Ти їм безкоштовно все робиш, не береш грошей, а вони цим користуються. Інших би наймали, а так – чекають тебе».
«Та нічого, мамо, з мене не вбудеть», – завжди відповідав він.
Коли Вікторові було двадцять два, він одружився з Вірою. Вона була молодшою за нього, гарненькою та жвавою. Але матері Віктора вона не подобалась.
«У дружини треба вибирати тиху й скромну, а не таку… як Вірка. Вона в свої двадцять вже багато чого побачила, а ти з нею всього місяць познайомився – і одразу до ЗАГСу. Хто тебе так гнав?» – бурчала мати.
«Мамо, тобі завжди щось не так. Що б я не зробив – усе не те. Ну чим тобі Віра не сподобалась? Жвава? Так мені саме така й потрібна, бо я сам не такий. Ось інші мужики шустрі, а я?»
«Гаразд, мовчу, – зітхнула мати. – Але потім нічого мені не кажи. Міг би придивитись до Оленки, нашої сусідки. Вона й скромна, й господарна, увечері вдома сидить, ніхто про неї поганого не скаже».
Жили вони у батьківському домі, але у Віктора був окремий вход
