«Кохаємо тебе, сину, але більше не приїжджай»
Одного разу в маленькому селі під Києвом жило собі літнє подружжя в хатці, яка за віком мало чим поступалася їм самим. Переїжджати вони й не думали.
Вечорами вони часто згадували своє життя, повне щасливих моментів. Діти вже давно виросли й завели свої родини. Донька Оксана жила у сусідньому селі, тому навідувала батьків часто, а онуки не давали їм нудьгувати. А ось син Тарас поїхав далеко, пять років не показувався, загрузнув у роботі та справах, а відпустки проводив з дружиною за кордоном. Та от недавно подзвонив і повідомив, що нарешті завітає.
Батьки аж затріпотіли від радості. Тато Іван одразу поїхав на ринок велосипедом купити свіжих продуктів, а мати Ганна почала міркувати, які страви приготувати, щоб приголубити сина. Вони підраховували дні до його приїзду. Тарас нещодавно одружився вдруге перша дружина любила гулянки, тому розлучення було неминуче. Дітей не було, а тепер він будував нове життя.
Тарас приїхав ввечері, пообідав і відразу ліг спати. Батьки тихо сіли поруч, щоб хоча б подивитися на сина балакати було ніколи, адже дорога виснажила його.
Батько радісно сказав:
Наш син добре виспиться, а завтра допоможе дрова колоти, вичистимо хлів, привеземо ялинку й прикрасимо хату, як у старі часи адже вже кілька років у нас немає новорічного дерева.
Мати додала:
А ще в коморі треба підлогу полагодити, а то скоро провалимося.
Батько пішов спати, а мати не могла відірватися від свого хлопчика поправляла ковдру, подушки.
Рано-вранці Іван розтопив піч, щоб у хаті було тепло, коли син прокинеться. Ганна спекла млинці. Тарас прокинувся опівдні й сказав, що так міцно давно не спав. Поснідав, увімкнув телевізор і влаштувався дивитися фільм.
Мати запитала:
Сину, може, допоможеш батькові дрова рубати?
Мамо, я лише на кілька днів, не встигну. Нехай тато сам баньку топить.
Літні батьки мовчки носили воду з криниці для лазні.
Після обіду батько попросив:
У хліві треба гній вичистити. Ти ж молодий, сильний, йди, будь ласка!
Що ви, тату? Думаєте, у місті я не втомлююся? Я приїхав до вас відпочити, а ви одразу до роботи мене гнете.
Після лазні Тарас почав розпивати привезену горілку й скаржитися на життя: то розповідав про велику квартиру з дорогими меблями, то про свого породистого пса Барсіка, а жінки, мовляв, всі невдахи, і робота вже не радує.
Батьки не витримали й пішли спати. Тарас образився й заявив, що поїде до сестри, бо з ними нудно. Мати заплакала й забрала ключі від авто, щоб він не сів пяним за кермо. Тарас ледь не вибив двері, зайшов у кімнату, увімкнув телевізор на повну гучність.
Літні люди лежали, намагаючись заснути, але було неможливо. Батько пішов до сина той вже хропів. Тоді Іван вимкнув телевізор і спокійно ліг спати.
Наступного ранку Тарас прогулювався лісом, там замерз, повернувся додому й радів теплу та гарячому чаю, розвалившись на дивані. Про вчорашній день він не памятав. А ось у матері весь день болить голова.
Батьки зібрали синові торбину з сільськими ласощами, і Тарас не відмовився.
Так багато наклали! Дружина буде рада, вона ще таких смачних вареників не куштувала. У нас, звісно, усе є, але я не хочу вас ображати, тому візьму. А от подарунки на Новий рік забув, та не біда наступного разу привезу.
Мати витерла сльозу й сказала:
Більше не приїжджай, сину! Ми тебе любимо, переживаємо, але на дивані лежати й телевізор ди
