«Ми тебе любимо, сину, але більше не завітай».
Старенька пара Михайло і Олена усе життя прожили в малесенькому будинку в селі Вишневе, який старіє разом з ними. Переїжджати кудись не планували, бо тут їхня історія.
Увечері часто згадували, як колись було весело: діти виросли, створили свої сім’ї. Дочка Лада живе в сусідньому селі, тож часто навідується, а онуки Тоня й Віталій завжди тримають настрій. Син же, Олексій, вже п’ять років живе далеко, зайнятий роботою і відпустками за кордоном. Не так давно він подзвонив і сказав, що приїде.
Батьки одразу почали готуватись: Михайло виліз на велосипед, щоб купити продукти, а Олена роздумувала, що вкусного зварити, аби порадувати улюбленого сина. Дні до прибуття Олексія відраховували, адже він щойно одружився вдруге перша дружина часто їхала в походи, і вони розлучилися. Дітей у нього немає, і він знову будує нове життя.
Вечором Олексій під’їхав на машині, поїв вечерю і одразу заснув. Батьки тихенько сідали поруч, аби хоча б бачити свого хлопця, бо говорити мало довга дорога його виснажила.
Михайло, посміхаючись, сказав:
Син наш добре відпочине, а завтра допоможе рубати дрова, приберемо гній зі стайні, підвеземо ялинку і прикрасимо хату, бо вже кілька років без ялинки.
Олена додала:
А в коморі треба підлатати підлогу, інакше втрачатимемо кроки.
Михайло ліг спати, а Олена ще хвилювалася за хлопця, поправляла ковдру, підбирала подушку.
Ранком Михайло встати рано, розпалив печ. Олена швидко пішла готувати пироги. Олексій піднявся біля полудня, сказав, що давно не спав так глибоко. Після сніданку він увімкнув телевізор і розташувався, щоб подивитися фільм.
Олена запитала:
Сину, підеш допомагати татові рубати дрова?
Мамо, я лише на кілька днів, краще нехай тато розігріє баню.
Батьки разом підняли воду з криниці для бані, мовчки.
Після обіду Михайло сказав:
Гній у стайні треба вивезти. Ти молодий, сила в тебе, займись цим, будь ласка!
Що ти, тату? Я ж приїхав відпочивати, а ти вже мені роботу даєш.
Після парилки Олексій відкрив пляшку горілки, почав скаржитися на життя. Увесь день мами та тато втомлювалися, а він ніяк не задумувався: іноді розповідав про нову квартиру з дорогими меблями, іноді про свого борзого, а про жінок казав, що всі «не вміють», а робота його вже не радує.
Батьки не витримали і лягли спати. Олексій відчув образу, сказав, що підете до сестри, бо з ними нудно. Олена заплакала, попросила його не сідати за кермо, взяла ключі. Олексій майже розбив двері, зайшов до кімнати, підвищив звук телевізора до краю.
Батьки лежали, не могли заснути. Михайло підійшов до сина, побачив, що той уже хропіє, вимкнув телевізор і теж спрямувався до сну.
Наступного ранку Олексій прогулявся лісом, застиг на холоді, повернувся додому, зрадів теплій хаті і гарячому чаю на дивані. Вчорашнього дня він не пам’ятав, а у Олени весь день боліла голова.
Батьки спакували Олексію мішок із сільськими смаколиками, а він не відмовився.
Столько ви склали! Дружина буде в захваті, вона ще ніколи не куштувала таких вареників. Усе є, а я щось забув подарувати на Новий рік, але це не біда, наступного разу принесу.
Олена витерла сльозу і сказала:
Не приїжджай більше, сину! Ми тебе любимо, хвилюємося, а на дивані можеш сидіти й у себе вдома, там у тебе кращий телевізор і подарункові кошики.
Олексій зрозумів, що засмутило батьків, не знав, що сказати. Похмуро кивнув, сів у машину і поїхав назад у місто, де чекає звичний хаос.
