Я дуже активна жінка. Мені вже 65 років, але я досі подорожую різними містами України і знайомлюсь з цікавими людьми. З теплотою і легким смутком згадую свою молодість. Тоді можна було поїхати куди завгодно: до моря на Чорноморське узбережжя, на туристичний похід із друзями чи колегами, або навіть вирушити у круїз по Дніпру. І для цього не потрібно було багато гривень.
Але ці часи залишилися у минулому.
Завжди раділа зустрічам із людьми. Я знайомилася з цікавими особистостями на пляжі Одеси, у театрах Києва. З багатьма підтримую дружні стосунки ось уже роками.
Одного разу ми з чоловіком не могли збагнути, хто нам надіслав дивну телеграму. Ми нікуди не збиралися вирушати. Але о четвертій ранку раптом хтось постукав у наші двері. Відчинила і мало не втратила дар мови від здивування. На порозі стояла Марія, дві підлітки, бабуся і чоловік, всі вхопили величезну купу речей. Ми з чоловіком були шоковані, але пустили непроханих гостей у квартиру. Марія звернулася до мене:
Чому ви не поїхали для нас? Ми ж прислали телеграму! Таксі ж коштує грошей! Вибач, але ми навіть не знали, від кого вона! А у мене була твоя адреса. Ось я тут. Я думала, ми лише листуватимемось, не більше!
Потім Марія розповіла, що одна із дівчат цього року закінчила школу і вирішила вступати до університету. Вся сімя приїхала її підтримати.
Ми будемо жити у тебе! Нам немає на що орендувати житло, а твоя квартира майже в центрі!
Я була розгублена. Адже ми навіть не родичі! Чому ми маємо їх у себе селити? Доведеться годувати всіх тричі на день. Вони принесли трохи їжі, але самі нічого не приготували, чекали, щоб я всім подавала.
Через три дні я вже не витримала і попросила Марію з її родиною знайти інше житло. Мені було байдуже куди. Виник страшенний скандал. Марія почала ламати посуд, кричати.
Я була просто вражена її поведінкою. Потім вони пішли. Згодом я помітила, що зник мій халат, кілька рушників і, як диво, навіть велика каструля з борщем! Як вони її забрали не знаю. Кастрюля просто зникла.
Ця історія навчила мене: треба зберігати доброзичливість, але й памятати про межі і не дозволяти людям користуватися твоєю добротою. Українська гостинність велика, проте важливо поважати себе і свій дім.
