Ми дуже сподівалися, що моя мама піде на пенсію, поїде в село і залишить мені та чоловікові свою трикімнатну квартиру!
Хочу розповісти вам про свою сусідку Людмилу. Їй зараз 68 років. Вона жила сама у своїй трикімнатній квартирі. Нещодавно моя сусідка здала свою квартиру в оренду та поїхала у подорож.
Її донька, Оксана, прийшла до мене і поскаржилася на матір:
Що робить моя мама? Вона так мене розчарувала! Тепер моя свекруха кричить, що на старість я теж зїду з глузду. Каже, яблуко від яблуні недалеко падає. А ми з чоловіком нещодавно взяли кредит на авто! Вже два місяці прострочуємо платежі. Ми так розраховували на маму: що вона нам допоможе! Але вона нас підвела здала квартиру і поїхала мандрувати!
Я здивовано подивилася на Оксану: чому її мама повинна платити за їхнє авто? Але Оксана продовжувала:
Моя свекруха дуже зла, що ми живемо в її квартирі, а моя мама здала свою!
Я розумію, що Оксана чекає від мене співчуття. Але я вважаю, що Людмила вчинила правильно. Вона має право жити, як хоче. Чому люди думають, що жінка на пенсії має цілком присвятити себе дітям і онукам? Це ж несправедливо! Я запитала Оксану:
Чому ти не розраховуєш на себе та свого чоловіка? На власні сили? Чому не присвятила 15 років спільного життя, щоб купити власне житло? Тоді б свекруха не докоряла тобі.
Оксана відповіла:
Ми так сподівалися, що моя мама, коли піде на пенсію, поїде в село, а ми з чоловіком отримаємо її трикімнатну квартиру!
Тоді я вирішила пожартувати:
А якщо Людмила ще й заміж вийде? У неї була подруга, яка поїхала відпочивати до Туреччини. Там вона зустріла чоловіка і вийшла за нього. Тепер живе там щасливо. Може, і Людмила так зробить.
Після цих слів Оксана видивилася на мене. Недавно я бачила в інтернеті фото Людмили. Вона писала, що добре відпочиває і радіє життю. Я раділа разом із нею. Думаю, вона вчинила мудро. Вік не перешкода для щастя і нових приємних вражень у житті.
