З ранку, Михайло раптом пригадав, що у дружини завтра день народження. Думав-думав, чим же її порадувати, бо був переконаний: найкращої дружини і мами для дітей на цілому світі не знайти. У домі завжди чистота, борщ на плиті, діти доглянуті, ніби з обкладинки журналу для матусь. Дружина ніколи про нього не забуває вгадує бажання ще до того, як він їх озвучить. Катерина і Михайло мають четверо дітей: від малюка-шестирічки і до підлітка сімнадцяти. Треба зазначити, Катерина просто золота мама: з кожним має особливий контакт, організовує родинні канікули, робить поробки для дитсадка, у всіх батьківських комітетах активістка, допомагає з домашкою, навіть друзів дітей приймає, наче своїх, та ще й умудряється прибрати так, що вдома блищить навіть люстра. А готує так, що до холодильника ходять як до музею, з захопленням.
Здається, Катерина цілком задоволена життям, про що сама іронічно з усмішкою згадує, бо ж нарікати не її стиль. Колись, коли діти були ще зовсім малі, Михайло запитав: «Кать, чого тобі хочеться на день народження?» «Не знаю, але думаю, знаю: хочу день відпустки!» відказала вона. «День лише для себе! Щоб мене ніхто не чіпав з ранку і до вечора… Хочу спати, поніжитись, у ванній полежати…» Але, як завжди буває у великих родинах всі посміялися й забули.
Та й реально цього зробити було непросто: дітки малі, ну хто витримає чотирьох дітлахів цілий день замість неї? Жарт, не інакше. Катерина мала б ще подумати, перш ніж таке просити, вирішили всі. Михайло тоді подарував набір каструль по-господарськи, і бажання забулося. А час іде. Тепер їхні діти вже підросли, Катерина не носить малюків на руках лише трохи на нервах, і частіше згадує, як хочеться побачити, як вони виростуть, стануть самостійними, заживуть власним життям. А поки доглядає всіх, як мамауніверсал.
На цей день народження Михайло подарував Катерині чудові золоті сережки. Вона, звісно, була у захваті, вдягла їх тут же, і влаштувала святковий стіл для близьких. Весь сімейний клан відгуляв з розмахом, по-українськи. О першій ночі Михайло прокинувся та помітив: Катерина ще не лягла спати. Спочатку всіх дітей уклала, потім на кухні миє посуд, втомлена, але задоволена.
Зранку, коли Катерина прокинулась, в хаті стояла нечувана тиша. Ніхто не бився за бутерброди і не питав, де мій светр. Пішла на кухню там записка: «Ми поїхали до мами в село, не хотіли тебе будити. Прийдемо завтра, тож гарно відпочинь!» писав Михайло. І тут дзвінок у двері курєр приніс пишний букет квітів.
Катерина з усмішкою зрозуміла: іноді найкращий подарунок тиша, ванна і власна відпустка. А якщо ще й на столі зявилися українські вареники життя просто чудове, як не крути.
