Святкова зала була наповнена радісними шепотами.
Крізь високі сонячні вікна лилося м’яке світло, а позолочені крісла зайняли вишукано одягнені родичі та друзі.
Гості тихо перешіптувались, дехто піднімав телефони, намагаючись зняти цей момент.
У повітрі відчувалося напруження, наче вся кімната чекала на щось неймовірне.
Наречена, Оксана, стояла поруч із нареченим, Олегом, міцно тримаючи його за руку.
Вона виглядала ідеально: біла сукня-різочка облягала її струнку фігуру, а довга фата ніжно лягала на підлогу.
На її обличчі сяяв щасливий усміх, але в куточках очей читався легкий тривожний відтінок.
«Усе буде добре», — прошепотів Олег, стискаючи її пальці.
Оксана кивнула, але перш ніж встигла відповісти…
…щось рухнуло.
Не позаду. Не поряд. А саме під нею.
Легкий, ледь помітний рух — наче хтось, або щось, ховалося у складках її сукні.
Оксана здригнулася, відступивши на півкроку. Олег відразу відчув напругу в її руках і нахмурився:
«Що сталося? Що не так?»
Але перш ніж вона встигла відповісти, рух повторився — тепер сильніше.
Край сукні здригнувся, наче щось намагалося вирватися.
Гості завмерли.
Одна із свідкових, Дарина, піднесла руку до рота. Старенька тітка Марія перехрестилась і щось прошепотіла до неба.
У повітрі зависло напруження, наче хтось вимкнув звук.
Олег зблід.
Оксана стояла нерухомо, відчуваючи, як холодний пісок сиплеться по спині.
І тоді…
…почувся шепіт.
Тихенький, але виразний звук — сумнівів не залишалося: щось було під сукнею.
«Ви жартуєте?» — нервово прошепотів один із гостей, Тарас, озираючись.
Але ніхто не сміявся.
Усі затамували подих, наче перед кульмінацією фільму.
І раптом…
Сукня різко здригнулася!
Оксана скрикнула, відскочила і підняла край сукні.
У залі пролунав колективний видих, Олег стиснув кулаки, а реєстраторка, елегантна жінка на ім’я Людмила, завмерла з печаткою в руці.
З-під сукні, наче з потаємного ходу, спершу з’явилася чорна тінь, а потім почулося…
…мурчання.
Маленький чорний клубочок вистрибнув назовні.
Хтось скрикнув, інший гість відскочив, розливши фужер шампанського.
Оксана притулилася до Олега.
«Ааа! Що це?!»
Клубочок незграбно підстрибнув кілька разів, зупинився посеред зали й…
…замурчав.
Тиша.
Олег кліпнув очима. Оксана, що ще хвилину тому дивилася на гостей зі страхом, не вірила власним очам.
Там, на підлозі, перед усіма…
…сидів маленький чорний кошеня і цікаво озирався.
«Це ж кіт?!» — вигукнув хтось із зали.
Олег здивовано подивився на Оксану:
«Чому під твоєю сукнею був кіт?»
Вона розплющила рота, але не встигла відповісти.
Тоді з першого ряду почувся сором’язливий голосок:
«Ем… можливо, це мій…»
Усі обернулися.
Там стояла молодша сестра Оксани, маленька Софійка, у білих панчохах і з плюшевим зайчиком у руках.
«Я не хотіла залишати його вдома… він запрятався у кошик з фатою… я думала, він уже виліз.»
Гості спершу витріщили очі, а потім розсміялися. Напруга розвіялася, мов бульбашка.
Олег зітхнув. Оксана, все ще тремтячи, нахилилася й обережно підняла кошеня.
Воно ще раз муркнуло і втиснулося в її долоню, наче нічого й не сталося.
«Ось тобі, пухнастий свідок», — з усмішкою промовила Оксана, гладячи кошеня.
Людмила, реєстраторка, посміхнулася:
«Сподіваюся, більше ніхто не вилізе з-під сукні?»
Знову лунав сміх.
Оксана й Олег переглянулися й теж не витримали.
Поки сміх стихав, Оксана тримала кошеня, яке згорнулося клубком, наче не збиралося йти.
«Знаєш, — промовив Олег, гладячи звірятко, — якщо ми так починаємо, то весілля буде незабутнім.»
«Більше навіть “кішачим”», — відповіла Оксана.
Гості зійшлися ближче, а Софійка несміливо підійшла, все ще тримаючи зайчика.
«Вибач… — прошепотіла вона. — Я не хотіла, щоб щось погане трапилося.»
Оксана присіла біля неї, не відпускаючи кошеня.
«Софійко, усе гаразд. Але попереджай, якщо збираєшся взяти з собою тварину на весілля, добре?»
«Добре, — кивнула дівчинка. — Бідний Барсик боявся залишатися сам.»
«Барсик?» — підняв брови Олег.
«Так його звуть. Він у нас вже два тижні. Я знайшла його біля школи.»
«Чому нікому не сказала?» — запитала Оксана.
«Тому що мама казала, що не можемо залишити його… але я годувала його тайком.»
Людмила прочистила горло і з усмішкою запита
