Олено Миколаївно, добрий день. Це Соломія, ваша майбутня невістка. Хотіла б зустрітися, поговорити. Коли вам зручно?
Олена Миколаївна знервувалася, особливо після слів “майбутня невістка”. Що за новини? Артем нічого не говорив про те, щоб одружуватися з нею.
Добрий день, Соломіє. Заходь сьогодні о шостій вечора, буду чекати.
“Що вона хоче? Невже вагітна? Зрозуміло, спеціально це зробила, щоб Артем взяв її за дружину. Знаємо такі штучки.
Та що він собі думає? Вона йому не рівня. Артем перспективний архітектор, з власною квартирою, машиною, гарний, розумний. Будь-яка дівчина була б щаслива з ним, а він вибрав цю…”
Олена Миколаївна прибрала в хаті, зайшла до крамниці. На душі було неспокійно.
Соломію вона бачила кілька разів, і з першого погляду їй не сподобалася. Артем приводив її познайомитись, потім просто на чай. І щоразу після візиту Олена Миколаївна висловлювала синові свою думку.
Сину, а інших дівчат нема? Чому саме вона? Що в ній особливого? Невисока, худа, звичайна. За мого часу хлопці любили зовсім інших! Вона тобі не пара!
Мамо, я її люблю, і для мене вона найкраща! А ще вона готує неймовірний борщ просто пальчики оближеш!
Ці слова засмутили її ще більше. Раніше він завжди хвалив мамину страву, а тепер ця дівчина робить “неймовірний” борщ.
Соломія прийшла точно вчасно. Принесла тістечка корзинки з кремом. Олена Миколаївна їх любила. “Ось воно що, підлащується”, подумала вона.
Олено Миколаївно, не буду вагатися. Артем зробив мені пропозицію, і я погодилась. Він чекає слушного моменту, щоб сказати вам. Хвилюється, що ви погано сприймете.
Ну звичайно, як же мені радіти?
Я пропоную вам угоду. Послухайте мене.
Я знаю, що ви виховували Артема самотужки. Вийшли заміж через дитину, але щастя не вийшло. Чоловік пішов. Мене теж мама сама виховувала, батько помер рано. Тому я знаю, як це рости без тата.
Ви вклали в сина всю душу. Дякую вам. Він добрий, чуйний, вихований. Це ваша заслуга.
Олена Миколаївна згодно кивнула. Так і є це її праця.
Соломія продовжила:
Ви мрієте, щоб син одружився з гарною, успішною дівчиною. А тут я. Звичайна, з небагатої родини. На вашу думку, невдала партія. Ви не знаєте, як його відмовити, так?
Олена Миколаївна знизала плечима. Саме так.
Ось що буде. Артем вас не послухає. Ви сперечатиметесь. На весілля не прийдете. Потім усім розповідатимете, який поганий син.
А ми з ним будемо щасливо жити. Ви будете нас ігнорувати. Я нарожу дитину, ви відмовитесь бачити онука.
Моя мама стане його улюбленою бабусею гулятиме, розповідатиме казки. А ви будете самотньо сидіти вдома, дивитись телевізор і ображатися.
У свята вам буде особливо сумно. Здоровя погіршиться. Вас відвідуватиме лише сусідка.
Так ви проживете життя одна, так і не дізнавшись, як ріс ваш онук.
Або ж можна інакше. Ви приймете вибір сина. Якщо він мене полюбив значить, було за що.
Я не така вже й погана. На роботі мене люблять, мама мною пишається. Я буду гарною дружиною та мамою. І я люблю вашого сина.
Коли Артем скаже про весілля, підтримайте його. Вам не обовязково мене любити, але виявляйте повагу.
Я теж готова змінити ставлення.
На весіллі вас посадять на почесне місце. Коли народиться дитина, ви завжди будете жданим гостем. У неї буде дві бабусі.
Я не буду вас ображати, і ви мене.
У нас спільна мета щоб Артем був щасливим. Подумайте і дайте мені відповідь. Дякую за чай, Олено Миколаївно!
Після її відходу Олена Миколаївна задумалась. Адже Соломія права!
Що вона виграє, якщо буде суперечити? Лише самотність. А друга бабуся буде плекати онука…
Вона подзвонила Соломії.
Алло, Соломіє… Я погоджуюсь. Не хочу залишатися сама. Хочу бачити сина, а значить і тебе. І онука теж привозитимете? А ще… Що ти таке кладеш у борщ, що йому так смакує?
Соломія засміялася.
Олено Миколаївно, ваш борщ не гірший! Секрет у спеціях. Рада, що ви погодились. Артем казав, що ви мудра мати!
Минуло три роки.
Артеме, глянь на Данилка як він схожий на тебе! Який гарний хлопчик! Соломіє, дякую тобі за ту угоду. Ти мала рацію…
Яку угоду? Про що ви?
Та нічого, сину, у нас із Соломією свої секрети.
Олена Миколаївна переглянулась із невісткою та підморгнула. Соломія підморгнула у відповідь.
Наталю Петрівно, вітання! Це Яна, майбутня дружина вашого сина. Хотіла б познайомитись особисто – коли та де вам зручно зустрітися?