Не буду довго тягнути. Я коханка вашого чоловіка! Ми зустрічалися з ним усі ці роки. Так! Не дивуйтесь і не падайте у непритомність
Марія готувала вечерю, чоловік Дмитро мав повернутися за годину. Їхня десятирічна донька Софійка займалася у танцювальній школі.
Вона прийде за півгодини, кине портфель і сяде за стіл у очікуванні вечері. Тоді розповідатиме про подружок, свої успіхи, про вчительку Марія посміхнулася. Доньку завжди було цікаво слухати.
У двері подзвонили. Для Дмитра ще рано, та й ключі в нього були. Значить, Софійка знову забула. Марія відчинила, але замість доньки на порозі стояла незнайома жінка.
Не буду довго тягнути. Я коханка вашого чоловіка. Ми зустрічалися з ним усі ці роки. Так! Не дивуйтесь і не падайте у непритомність.
Усі ці роки це скільки?
Три роки. Мене все влаштовувало. Спокійніше жити одній, коли є чоловік, який просто приходить.
Жодних витрат ні грошей, ні клопоту. Я не прала йому, не готувала, не прибирала. І зараз нічого міняти не збираюся.
Я б і не прийшла, але я вагітна. Випадковість, але вже нічого не зробиш.
Марія згадала, як довго вони не могли зачати дитину. У неї все було гаразд, а ось Дмитро мав проблеми. Довелося вдатися до штучного запліднення.
Перша спроба не вдалася, але друга принесла їм щастя. Марія навіть сподівалася на двійню, адже таке буває. Народилася Софійка. І ось тепер така новина.
Як це нічого не міняти? У вас є чоловік, що приходить, а тепер буде й батько, що приходить?
Ні, трохи інакше. У мене будуть чоловік і дитина, що приходять.
Цікаво. Як саме? Він виховуватиме дитину, а до вас приходитиме, щоб вона бачила матір?
Так. Я дитину не хотіла, це випадковість.
А Дмитро казав, що не може мати дітей.
Значить, може! Мені треба переконатися, в яких умовах житиме моя дитина. Все чесно.
Твоя донька його не кровна, але він її виховував. Тепер буде його дитина, але виховуватимеш її ти.
Пані, я вас навіть не запрошую всередину. Вашого імені не знаю, і ваш чоловік тут більше не живе. Можете забрати його речі. Решта мене не цікавить!
Марія хотіла зачинити двері, але побачила Софійку, яка поверталася з занять.
Мамо, що це було? Яка дитина? І чому тато мені не батько?
Ти все чула? Значить, час пояснити.
Мамо, я вже не мала. Мені майже одинадцять. Я зрозумію.
Марія розповіла все.
Ти моя донька, але тато тебе любить, він твій батько за документами. Ми разом на тебе чекали.
А тепер він чекає іншу дитину, але ти не будеш її мамою. І я не буду її сестрою. Так?
Так Ти маєш рацію. І ще ти вже велика. Я більше не хочу жити з татом.
Я тобі допомагатиму, мамо. Нехай йде. Я вас люблю, але та що приходила Нехай він іде до неї.
Дмитро прийшов, як завжди, вчасно.
Що тут сталося? Чому мене ніхто не зустрічає?
Зазвичай Софійка бігла до нього, обіймала. Але зараз було тихо. Вона сиділа у кімнаті.
Маріє, де донька? Затрималася чи захворіла?
Приходила твоя коханка. Вона чекає дитину. Твою! Поясни, що їй тут було треба?
Маріє, зрозумій Це моя дитина. Я не можу від неї відмовитися.
А ти знаєш, що вона пропонує?
Знаю. Вона не хотіла, але Софійка в нас є, тепер буде ще одна. Це ж моя дитина! Вона житиме зі мною.
Впевнений? Що твоя? А діагноз твій памятаєш?
Бувають винятки!
Чудово. Іди до матері свого «винятку». Зараз же! Речі забереш пізніше.
Ні, Маріє! Так не можна! Там мене не чекають
І тут тебе більше не чекають. Іди!
А як же Софійка? Я ж її батько хоч і не справжній
Ти не батько, але виховував її. А тепер хочеш, щоб твоя «справжня» дитина жила з нами?
Все ж чесно
Про чесність мені вже розповіла мати твоєї дитини. Спочатку дізнайся, чи твоя вона, а потім говори. Прощавай.
Марія розлучилася з Дмитром. Йому довелося піти, бо квартира належала її батькам. Вони збудували будинок, а цю квартиру так і не переоформили.
Жити Дмитру було ніде. Чоловік, що «просто приходив», тепер був йому непотрібен. І його коханка не хотіла міняти свій спосіб життя. І дбати про дитину тим більше.
Вона могла погратися, повеселитися, але безсонні ночі, памперси, ліки на це вона не розраховувала.
Після народження дитини вона подала на аліменти, але програла. Діагноз Дмитра не змінився дитина була не його.
За документами у нього була лише Софійка, але вона його тепер уникала. Дмитро платив аліменти, намагався повернути сімю, але Марія його не пробачила.
Так і вийшло хотів сидіти на двох стільцях, але залишився без жодного.
М
