“Вирішив відвезти її до будинку для літніх людей”: Не віриться, що дитина може відмовитися від матері
Одного ранку я вийшла у двір і помітила у сусідки похилу жінку. Вона сиділа під навісом на лавочці і, схоже, дрімала на свіжому повітрі.
Мені здалося дивним, адже сусідка не мала родичів. Вони з чоловіком не мали дітей, а він сам помер рік тому після довгої хвороби. Звісно, вона понуро проводила час сама. Лишилася на старості самотньою. Та жінка ще не була настільки стара, аби здаватися. Просто мусила змиритися.
Я зайшла до сусідки, щоб дізнатися про ту жінку. Літня пані була ввічливою, але майже не розмовляла. Сусідка пошепки розповіла, що та страждає – син відрікся від пані Галки, тож її краще не турбувати.
Все життя вона працювала у філармонії. Її чоловік був професором, викладачем. Вона знала про його зв’язки зі студентками, але не хотіла руйнувати сім’ю. Тому мовчала й уникала скандалів.
Її єдиний син і робота забирали весь час. Вона ще й вдома давала уроки музики.
Син виріс, закінчив університет і одружився. Народилася онука, яку вона дуже любила. Але тоді її чоловік вирішив піти до іншої жінки, хоча розлучатися не став.
––––––––––
Син із дружиною займалися бізнесом, тому рідко її відвідували. Але залишали з нею онуку. Старість прийшла раптом. Настав момент, коли чоловіка вигнала коханка, і він повернувся додому. Поруч із молодою жінкою дружина здалася йому старою, і це його дратувало. Він ледве витримував її поряд. Все сподівався знайти когось молодшого.
Тим часом син вже мав свій великий будинок. Батько почав благати його забрати матір до себе. Син не заперечував. Його донька теж обожнювала бабусю. Але дружина…
Вона категорично відмовилася тримати якусь стару в своєму домі. Спочатку син накричав на дружину – адже це його мати! – і постановив: мати житиме з ними.
Добре. Але нехай батько перепише свою хату на онуку. Адже якщо він знову зв’яжеться з кимось, то ми не отримаємо його житла.
Щоб задовольнити дружину, син поговорив із батьком, і той обіцяв оформити хату на онуку.
Пані Галка мусила переїхати до сина. Ну що ж – свіже повітря, природа, родина. Її чоловік не сумував довго – незабаром знайшов собі нову пасію. Але з розлученням не квапився.
Дружина ж далі нарікала й жахливо поводилася зі свекрухою. Сиділа вдома і постійно намагалася її принизити: кричала, загрожувала. Мати нічого не казала синові. Онука почала наслідувати матір. Після такого ставлення пані Галка впала в істерику й вимагала, щоб син повернув її додому.
Син зателефонував батькові, але той рішуче відмовився – він уже жив із іншою. Донька й дружина наполягали: хай бабуся живе деінде. Він вирішив відвезти її до будинку для літніх людей. Моя сусідка довідалася про це. Як виявилося, вона давно знала пані Галку. Їй стало шкода жінки, тож влаштувала, щоб син привіз матір до неї. Він пообіцяв давати гроші й просив дзвонити.
––––––––––
Він привіз матір. Умови його влаштували. Пообіцяв навідуватися. Що ж – побачимо. Таке трапляється, коли хтось бере на себе чужих рідних, які не потрібні своїм близьким. Куди ж їй дітися? Життя – як бумеранг: що віддаси, те й повернеться. Батьками треба опікуватися.
Будьте добрішими, людянішими та уважнішими до своїх близьких.
