Цього літа до нас у гості приїхала сестра моєї дружини, яку в нашій родині всі кличуть «куиця». Так її прозвали ще з дитинства, бо на всіх родинних зібраннях мати, батько та й усі родичі тільки про неї й розмовляють. Вона ж завжди була зразковою: успішною ученицею у школі, закінчила університет із відзнакою, влаштувалася на роботу за фахом. Ну чим не ідеальна донька?
А от старшу доньку, тобто мою дружину, й далі лише з поблажкою приймають. Бо ж вона університет не закінчила пішла заміж. Хоча батьків це ніби й не засмутило, бо зять у них небідний: і власна справа у нього є, і квартира в Києві, і автомобіль, і заробіток стабільний. Але, незважаючи на це, найкращою дитиною все одно була молодша сестра дружини.
Якось цього літа куиця приїхала в гості й попросила позичити їй гривні бо хоче взяти іпотеку на квартиру, а грошей на перший внесок їй не вистачає. Для мене це була зовсім не критична сума, тож я й погодився без питань. Вона присягалася, що працює у держустанові, все поверне вчасно, щомісяця виплачуватиме частинами.
Гроші отримала і вже за тиждень поїхала на море до Одеси. Чесно кажучи, мене це здивувало: адже людина, у якої, за її ж словами, немає на іпотеку, так швидко збирається відпочивати?
Вона взяла відпустку, розповідала рідним, що готувалась і відкладала на подорож цілий рік, тa лише одне здавалось підозрілим: кредит вона так і не оформила. Я запитав, у чому справа, і почув, що вона передумала.
Я делікатно попросив повернути мені борг, бо гроші я давав на квартиру, а не на відпустку на морі. На що отримав доволі зневажливу відповідь: «Я ж зароблю почекаєш, зараз грошей немає.»
Думаєте, чим ця історія закінчилася? Правильно вона пожалілася своїй мамі, що я вимагаю назад гроші раніше терміну, мовляв, рідних так не прийнято ставити у незручне становище. У результаті молодша знову біла й пухнаста, а ми з дружиною злі й багаті «буржуа».
