**Несподіване відкриття: Як Олена дізналася про зраду чоловіка**
Як це часто буває, дружина дізнається про зраду останньою. Лише пізніше Олена зрозуміла значення дивних поглядів колег і шепоту за її спиною. Ні для кого не було секретом, що найкраща подруга Олени, Марічка, крутила роман із Дмитром. Але Олена навіть не підозрювала.
Все відкрилося того вечора, коли вона несподівано повернулася додому. Олена кілька років працювала лікаркою в лікарні. Того дня мала бути у нічній зміні, але напередодні молода колега Іринка попросила послугу:
Оленко, можеш помінятися зі мною змінами? Я працюватиму за тебе сьогодні, а ти за мене в суботу. Якщо, звісно, у тебе немає інших планів. У мене сестра виходить заміж, весілля якраз у суботу.
Олена погодилася. Іринка була приємною і відзивливою дівчиною. До того ж, весілля вагома причина.
Того вечора вона поверталася додому в гарному настрої хотіла зробити чоловікові сюрприз. Але сюрприз вийшов із нею.
Щойно Олена зайшла в квартиру, почула голоси зі спальні. Один із них належав Дмитру, а другий вона теж його впізнала, тільки не сподівалася почути в такій ситуації. Це був голос її найкращої подруги, Марічки. Те, що почула Олена, не залишило сумнівів щодо їхніх стосунків.
Вона вийшла з квартири так само тихо, як і зайшла. Ніч провела без сну в лікарні. Як тепер дивитися в очі колегам? Усі знали, а вона, сліпа від любові до Дмитра, безмежно йому довіряла. Чоловік був сенсом її життя. За нього вона готова була на все. Навіть відмовилася від мрії про дітей. Кожного разу, коли вона згадувала про це, Дмитро казав, що ще не готовий, що треба «жити для себе». Тепер Олена розуміла він просто не сприймав їхню сімю всерйоз.
Тієї безсонної ночі вона прийняла рішення, яке здавалося єдино вірним. Вранці подала заяву на відпустку, а потім на звільнення. Поки Дмитро був на роботі, вона зібрала свої речі й поспішила на вокзал. Від бабусі їй дістався невеликий будиночок у селі. Саме туди вона й вирушила, певна, що чоловік не шукатиме її в цьому «куточку світу».
На вокзалі купила нову SIM-картку й викинула стару. Олена розірвала всі звязки з минулим і сміливо крокнула в нове життя.
Наступного дня вона висіла на знайомій станції. Востаннє була тут десять років тому на похоронах бабусі. Все залишилося таким же: тихо, малолюдно. «Саме те, що зараз потрібно», подумала Олена.
До села вона дісталася на попутці, а потім ще двадцять хвилин йшла пішки до бабусиного дому. Двір так зарослий кущами, що ледве можна було пробитися до дверей.
На те, щоб привести двір і будинок до ладу, пішло кілька тижнів. Самотужки вона б ніколи не впоралася. Але сусіди допомогли. Усі памятали її бабусю, пані Галину, яка понад сорок років працювала вчителькою у місцевій школі. Кілька поколінь селян навчилися читати й писати завдяки їй. Тому тепер із задоволенням допомагали Олені на честь улюбленої вчительки.
Теплий прийом став для неї несподіванкою. Вона була вдячна кожному, хто допомагав їй облаштуватися в новому домі.
Новина про те, що Олена лікар, швидко розлетілася селом. Одного дня сусідка Наталка прибігла до неї в паніці:
Оленко, вибач, що турбую. Моя молодша захворіла. Мабуть, щось не те зїла скаржиться на біль у животі зранку.
Пішли, подивлюся, запропонувала Олена, беручи лікарську сумку.
Маленька Софійка отруїлася. Олена допомогла дівчинці поставила зонд і пояснила Наталці, як доглядати.
Дякую тобі, сусідка ледь стримувала сльози. Ти ж лікар! А тут до найближчої лікарні 60 кілометрів. Був у нас фельдшер, та вже рік, як пішов на пенсію, а нового не призначили.
З того дня селяни часто зверталися до Олени по допомогу. А вона не могла відмовити адже вони так тепло її прийняли.
Коли чутки дійшли до місцевої влади, їй запропонували працювати в районній лікарні.
Ні, в районі я працювати не буду, рішуче заявила Олена. Але якщо відкриєте фельдшерський пункт у нашому селі із задоволенням погоджусь.
У влади очі на лоб повилазили міська лікарка з досвідом хоче працювати в селі?! Але Олена не здалася. Незабаром сільський медпункт відновив роботу.
Одного разу вночі хтось постукав у її двері. Олена не здивувалася хворіють не тільки вдень.
На порозі стояв незнайомий чоловік. По його виразу вона відразу зрозуміла щось серйозне.
Пані Олено, я з сусіднього села, за 15 кілометрів. Моя донька дуже погано себе почуває. Спочатку думав застуда. Але вже три дні тримається висока температура. Будь ласка, поїдемо, допоможіть!
Олена швидко збиралася, розпитуючи про симптоми.
Приїхавши, вона побачила на ліжку знесилену бліду дівчинку. Дихала важко, губи су
