Новорічний сюрприз: наречена, до якої ніхто не був готовий
Ярина, Сергій та Тарас з дитинства були нерозлучні. Хоча вони обирали різні професії й мали абсолютно несхожі характери, їхня дружба витримала всі випробування. Ярина перша вийшла заміж — не від великого кохання, а радше тому, що «вже час». Але згодом між нею та Олексієм з’явилися повага, а згодом — і ніжність.
Сергій одружився наступним. У них із Настею була справжня казка — гаряча, взаємна, щаслива. Його дружина швидко зблизилася з Яриною, і тепер компанія проводила час разом.
Тарас залишався запеклим холостяком. Він не поспішав одружуватися, жартував, що «вільній коні легше дихати». Та того Нового року він раптом оголосив: приїде не сам, а з дівчиною. І вперше за всі роки вирішив представити її друзям.
У домі Ярини йшов готувальний марафон: ялинка прибрана, шашлик у маринаді, шампанське на льоду. Сергій із Настею вже прибули з маленьким сином Данилком. Усі хвилювалися: яка вона? Та, кого приведе до компанії Тарас, який завжди був такий прискіпливий?
— Напевно, бізнес-леді з дипломом Кембріджу, — пожартував Сергій.
— Або топ-модель з обкладинки, — додав Олексій.
— Та годі вам, — зітхнула Ярина. — Якою б вона не була, головне, щоб Тарас був із нею щасливий.
Коли в двері подзвонили, Олексій кинувся відчиняти. На порозі стояв Тарас… із Зоряною.
Наречена Тараса вразила всіх. Невисока, пухкенька, у блискучій короткій спідниці, з яскравим макіяжем, нарощеними віями та довгими розписаними нігтями. На голові — райдужні коси, під пальто — шкіряний топ.
— Всім привіт! Я так радий з вами познайомитися! — затріпала очима Зоряна. — Ви, мабуть, Ярина й Настя?
Дружини, зберігаючи напружені усмішки, потиснули їй руку. Усі були явно збентежені, але намагалися триматися. Ніяковість повисла в повітрі.
На кухні дівчата намагалися втягнути її у справи. Зоряна із запалом взялася чистити овочі, рубати зелень, терти буряк. На диво — справлялася швидко й акуратно. Ярина з Настею переглянулися — чекали провалу, а отримали справжню помічницю.
— А ти де працюєш? — обережно запитала Настя.
— Я фотограф, — відповіла Зоряна. — Співпрацюю з журналами, знімаю репортажі. Ось нещодавно була в дитбудинку — робила фотосесію для малечі. Хочу, щоб у них залишилися світлі спогади.
І це знову здивувало. Не вкладалося у зовнішній образ. Та ще більше вразило те, як Зоряна спілкувалася з дітьми. Весь вечір вона возилася з Данилком і восьмирічною Поліною, донькою Олексія.
Коли прийшов час розпаковувати подарунки (у друзів була така традиція — розкривати їх до півночі), у коробках від Зоряни виявилися душевні сюрпризи — підібрані з урахуванням смаків кожного.
А вранці, коли інші ще спали, Зоряна вже ліпила сніговика з дітьми у дворі. У хаті пахло кавою, а на кухні чекали акуратно розставлені чашки.
— Вона чарівна, — тихо сказав Олексій Тарасу. — Тримайся за неї.
— Пощастило тобі, — додала Настя, з вдячністю згадуючи, як нарешті виспалася.
І тільки тоді усі зрозуміли, якими ж вони були сліпцями. Зовнішність — оманлива. А Зоряна виявилася саме тією — доброю, щирою, надійною. Такою, про яку мріє кожен, навіть якщо спершу цього не усвідомлює.
