Сестра мого чоловіка вважає, що саме ми повинні пестити її дітей.
Вона завжди говорить натяками. Якщо вона каже: «Ой, дивіться, який гарний новий мультфільм вийшов», це означає, що мій чоловік має негайно зірватися й повести небожів у кіно. А коли вона вимовляє: «Яка ж сьогодні чудова погода, а ви вдома сидите», це сигнал, щоб ми повели її дітей у парк на атракціони. Звісно ж, за наші гроші.
Я ж навмисно не розумію натяків. А як вони стають занадто очевидними, просто роблю вигляд, ніби не зрозуміла. Хочеш щось попросити — кажи прямо. Без цих вивертів. Але мій чоловік завжди зразу вловлює, що хоче його сестра.
Він любить своїх небожів. І пестить їх занадто, на мій погляд. Почуття Наталі зрозумілі: вона хоче, щоб діти проводили час цікаво. Але, на мою думку, це обов’язок батьків — займатися дозвіллям дитини. Усі ці бабусі, дідусі, тітки чи дядьки не повинні це робити.
Звісно, інколи можна й чужу дитину потішити. Родича жалко. Але це не обов’язок! Ось нещодавно був День Ангела у нашого небожа, Андрійка. День народження в нього вже минув, і ми подарували непоганий подарунок. Але Наталя, як завжди, почала натякати. Схоже, їй здався кволим нашим подарунок — якісний велосипед. Хоча він нам обійшовся недешево. Наталя вирішила, що хлопчикові варто б поїхати на вихідні до Європи. І вона з ним, адже маленька дитина не може сама мандрувати.
Її натяк звучав так: «Андрійко так мріяв побачити Європу!». А розшифрували ми його вже на самому святі, коли брат передав Наталі торт, а не путівку. Мене тоді не було — працювала. Чоловік поїхав один. Він подарував небожеві подушки, з яких складалося його ім’я. Ми довго шукали в інтернеті щось особливе для такого дня. У них вдома таке зазвичай не святкують.
З кожним роком Наталині бажання стають все вибагливішими. Мені це вже огидно. Але чоловік дуже любить небожів, і я нічого не могла вдіяти. Він завжди хотів своїх дітей, але щось не склалося. Тому і переніс всю любов на дітей сестри. Їй достатньо було попросити їх скривити обличчя й ніжно попросити щось, і мій чоловік уже біг виконувати їхні прохання. Я це бачила, а він не вірив, що сестра може так цинічно використовувати дітей. А потім я завагітніла.
Відразу сказала чоловікові. Він був у такому захваті, що мало не почав танцювати навколо мого живота. Коли Наталя знову попросила грошей на поїздку, він, звісно, відмовив і сказав, що скоро в нього буде своя дитина. Тоді його сестра образилася й випхнула його. Потім подзвонила мені й почала кричати. Допитувалася, як я посміла завагітніти. Звинувачувала, що я спеціально все це задумала, щоб її діти страждали. Я не стала слухати цю маячню й просто поклала трубку.
Потім прийшли небожі й принесли саморобні листівки. На них було написано: «Дядьку, будь ласка, не кидай нас» та «Навіщо тобі свої діти, якщо в тебе вже є ми?». Вони підчекали чоловіка біля роботи. Цікаво, хто їм підказав таку геніальну ідею. Навряд чи вони самі додумалися б до такого тексту. Хто б там не був, Наталя прорахувалася — вийшло навпаки.
Чоловік повернувся додому, показав мені листівки й зрозумів, яким дурнем був усі ці роки.
— Ну я ж просто повний ідіот! «Дядьку, у нас мікрохвильовка зламалася, після школи їжу гріти не можІ з того дня чоловік почав відмовляти Наталі, а всі свої турботи зосередив на нашій майбутній дитині.
