Я вже стільки разів просив свою мамутещу не залишатися у нас надто пізно, а вона, ні за що, не слухається. З якоїсь незрозумілої причини вона вважає, що має право без попередження зайти в наш дім. Син нам одинрічний Костик. Я привчив його до чіткої рутини: якщо він не засинає вчасно, а саме о двадцять годині, я просто не кладу його в ліжечко. Після цього гарантовано два години справжнього адського клопоту.
Розмовляти з мамоютещою про це марно. Скільки би я не просив її не приходити так пізно, вона не чує. Якась дивна невміння зрозуміти, що приходити до нашого однорічного онука ввечері зовсім не доцільно.
Я працюю допізна, каже вона. За пів години вона сидить з Костиком, грає, сміється, виводить його з себе, а потім я мушу всю ніч підбирати його в ліжечко. Згодом він стає неспокійним і починає плакати.
Що мені робити?
Сьогодні я почав, як завжди, укладати малюка спати. Ми з дружиною Оленою вже вибрали фільм, який хотіли подивитися. Раптом прозвучав стукіт у двері. Олена відчинила і побачила свою маму Ганну Петрівну.
Важко описати, що я відчув. Я був в ярості. Костик лише почав прорізатися зубами, і був дуже неспокійний. Кожну хвилину спокою ми цінували на вагу золота. Я намагався стримати себе. Треба залишатися спокійним адже це ж моя мати.
Я став ніби вболіваю, притулив руку до щоки і закричав:
Ти прийшла в найгірший момент! У мене болить зуб я не витримаю. Не хочу йти до стоматолога сам. Залиштеся ще на хвилину з малюком, а потім ми підемо.
Олена нічого не зрозуміла. Вона швидко одяглася, і ми вибралися з будинку.
Що це за вистава? запитав я.
Принаймні ми зможемо десь посидіти удвох. І не забудь вимкнути телефон! відповіла я.
Після півночі ми повернулися додому. Ганна Петрівна викликала таксі, яке обійшлося їй у 150. Костик лежав у дитячому ліжечку, а навкруги розкидані брудні підгузки та одежі. Іграшки, соски, погойдалки одним словом художній безлад. Все було розкидано хаотично.
Теща виглядала виснажено: макіяж розмазався, спідниця була вкрита дитячими випорожненнями. Відтоді вона приходить рідше і вже не залишаєся надто пізно.
