Очікування
Соломія сиділа на лавці у дворі свого будинку й їла «Світоч» — улюблену шоколадку з дитинства. Будинок у них великий, двоповерховий, батько будівельник, тому швидко збудував котедж. У Соломії старша сестра Мар’яна, їй сімнадцять, дівчата дружні, і Мар’яна, як старша, опікувала молодшу, допомагала й навіть заступалася, коли треба.
Соломія доїла шоколадку й глибоко зітхнула. Дорослішаючу дівчину відвідала незнана біда — вона закохалась. Ніби то й нічого особливого, дівчинці ось-ось виповниться п’ятнадцять. Буває, закохуються й у дванадцять, а не в п’ятнадцять…
— Добре б, якби я закохалася в однокласника чи в Тараса з паралельного класу, в якого всі дівчата без пам’яті, навіть старшокласниці за ним сохнуть, бо він високий гарнюн. А мене, бач, занесло — впала в око батьковому другові, Олегові. Ой, що буде, що робити? — переймалася Соломія й навіть заздрила однокласницям, які розповідали про свої закохання у хлопців, а не у дорослих чоловіків.
Якраз зараз до них приїхали гості: дядько Олег із дружиною Наталею та донькою Олесею, яка на два роки молодша за Соломію. Родини Соломії та Олега дружили поколіннями — ще з часів їхніх бабусь і дідусів. Тепер батько Соломії товаришував із Олегом, а їх жінки підтримували теплі стосунки.
Соломія розуміла, що його дружина, тітка Наталя, дуже добра й порядн
