Оксанка весь день готувалася до святкування Нового року: чистила, готувала, сервірувала стіл. Це був її перший Новий рік не з батьками, а з коханим чоловіком.
Вона вже третій місяць жила з Тарасом у його квартирі. Він старший за неї на 15 років, уже розлучений, платить аліменти, любить інколи випити Але все це ставало дрібницями, коли закохуєшся. А за що Оксанка закохалася в нього, ніхто не міг зрозуміти: краси особливої не було, можна навіть сказати негарний, характер важкуватий, скупий до неможливості, і грошей у нього ніколи не буває. А якщо й були які копійки, то тільки для себе, любимого. В оце чудо Оксанка й закохалася.
Всі три місяці Оксана сподівалася, що Тарас нарешті побачить, яка вона господарська та покладиста жінка. І неодмінно захоче взяти її за дружину. Так він і казав: «Треба разом пожити, подивитися, яка ти господиня. А то ще ж, може, така ж як моя колишня будеш». Яка там була його колишня для Оксани загадка, він про це нічого путнього не розповідав. Тому вона старалась з останніх сил, показувала себе з кращого боку: не сварилася, коли він повертався під мухою, готувала, прала, прибирала, купувала продукти за власні гроші (аби Тарас не подумав, що вона корислива). І новорічний стіл вона також накрила за свої гроші. І навіть купила йому телефон у подарунок.
Поки Оксана накривала святковий стіл і прибирала, її чудо-Тарас також «готувався» до свята тобто випивав з друзями у барі. Прийшов додому веселий і заявив, що на Новий рік до них прийдуть друзі його друзі, яких Оксана жодного разу не бачила. Оксанка закінчила накривати стіл, залишалася година до Нового року. Настрій зник зовсім, але вона стримувала себе, щоб не висловити йому все, що накипіло, адже вона не така, як його колишня.
За півгодини до Нового року до них увірвалася пяна компанія чоловіків і жінок. Тарас одразу розвеселився, посадив усіх за стіл, і застілля продовжилося. Оксанку Тарас навіть не представив гостям, і її ніхто не помічав вони собі сиділи, пили, сміялися, розповідали свої жарти. А коли Оксана нагадала, що за хвилинку Новий рік і треба б розлити шампанське, на неї подивилися так, як ніби вона чужа людина.
А це хто? захриплим голосом спитала якась дівиця.
Та сусідка по ліжку, захихотів Тарас, а всі його друзі слідом почали глузувати.
Вони сито їли страви, які Оксана готувала, і водночас кепкували з неї. Під бій годинника насміхалися з її наївності й хвалили Тараса, що той знайшов собі «безкоштовну кухарку і прибиральницю». І Тарас її не захистив, а сидів і сміявся разом із ними, наминаючи їжу, куплену й приготовану Оксанкою, топчучи її гідність.
Оксана потихеньку вийшла з кімнати, зібрала речі і повернулася додому до батьків. Такого жахливого Нового року в неї ще не було. Мама сказала звичне: «Я ж тебе попереджала», тато з полегшенням зітхнув, а Оксана, виплакавши всю свою образу, нарешті скинула рожеві окуляри.
Минув тиждень, і коли в Тараса закінчились гроші, він зявився на порозі, наче нічого не сталося, і питає:
То чого ти пішла? Образилася, чи що? а побачивши, що вона не збирається миритися, спробував ще й тиснути: Ну таке діло, ти, значить, у мами з татом грієшся, а в мене вже миша в холодильнику повісилась! Ти поводишся точнісінько як моя колишня!
Від такого нахабства Оксана навіть дар мови втратила. Вона стільки разів прокручувала в голові, як скаже йому все, що думає, а зараз тільки мовчки стояла. Єдине, що вона змогла зробити грубо відправити його геть і грюкнути перед ним дверима.
Так із Нового року в Оксани розпочалося нове життя.
