Орендувала чоловіка, щоб подруга позаздрила, але несподівано закохалася назавжди

Узяла чоловіка в оренду, щоб подругу «жаба вдавила», а потім без памяті в нього закохалася

Соломіє, ти отримала запрошення від Марічки?

Отримала. Але я не піду на це весілля, відповіла я в телефон.

Як не підеш? Це ж наша подруга! До того ж весілля буде розкішне виходить за закордонного бізнесмена. У найкращому ресторані Києва гулятимемо! скрикнула Оксана.

Ні, мені немає з ким іти. Ти ж знаєш, з Тарасом у мене все скінчилося. Самотня я не піду, Марічка ж сміятиметься з мене!

Добре, увечері заїду. Щось придумаємо, сказала Оксана й поклала слухавку.

Ми з Марічкою та Оксаною дружили з коледжу. З Оксаною досі бачимось, а от Марічка кілька років як виїхала за кордон. І ось тепер раптове запрошення на весілля.

Вона завжди була гордовитою й зухвалою. Навіть зараз запросила нас із «другими половинками». А в мене її не було і я вже збиралася відмовитися, щоб не стати жартом для подруги.

Оксана приїхала ввечері, як і обіцяла.

Соломійко, я знайшла вихід! Знайдемо тобі хлопця або чоловіка як скажеш.

Що? Якого чоловіка? Що ти вигадала? я очі круглі.

Оксана завжди була вигадницею іноді від її ідей голова йшла обертом. Вона вірила, що безвихідних ситуацій не буває!

Все зясувала! Є агенції, де можна взяти чоловіка в оренду! Саме те, що нам треба!

Ні, це вже занадто! Не буду я ніяких чоловіків орендувати! спалахнула я.

Та не чоловіка, а актора! Головне ж щоб Марічка від злості посиніла? Так? Тож сміливо! До того ж я вже подзвонила й усе домовилася!

Оксанко, ну ти в своєму репертуарі! А як я впізнаю того, кого вони пошлють?

Замовила гарного, ввічливого хлопця на добрій іномарці. Достатньо? Завтра о 19:00 він чекатиме тебе біля театру. Обговорите деталі він зіграє коханого чоловіка чи нареченого, як схочеш.

А як я його впізнаю? І скільки коштує ця авантюра?

Не переймайся, недорого. Він сам тебе знайде я надіслала твоє фото. Годі питань, поїхали вибирати сукню!

Наступного дня я пішла на зустріч із «орендованим чоловіком». Трохи покрутившись біля театру, сіла на лавку.

Добрий вечір, ви Соломія? почулося поруч. Мене звати Ярослав.

Я оглянула його і залишилася вражена. Оксана не збрехала: він був справді гарним.

Соломіє, ваша подруга все пояснила. Не хвилюйтеся, все буде добре. Я впораюся з роллю вашого чоловіка. Ось вам! Ярослав усміхнувся й подів мені букет.

Ой, не треба було! я почервоніла.

Може, прогуляємось? Розкажіть про себе мені це знадобиться для ролі.

Звісно!

Ми гуляли кілька годин. Потім Ярослав записав мою адресу й сказав, що чекатиме мене в суботу біля будинку.

Я була в захваті. Хлопець мені дуже сподобався не розуміла, навіщо він обрав таку роботу.

У суботу він зателефонував:

Соломіє, готова? Буду за 10 хвилин.

Так, виходжу.

Побачивши його біля підїзду, я ледве не зомліла. Ярослав стояв у елегантному костюмі біля дорогої іномарки. Він був настільки гарний, що у мене перехопило подих.

Доброго дня, кохана! Сідай, будемо спішити, він підморгнув. Ну, як я?

Талант! засміялася я.

Весілля у Марічки було пишним. Вона зустріла мене з посмішкою, але, побачивши мого «чоловіка», на мить завмерла. Не дивно її наречений був іноземцем, але вдвічі старшим, лисим і з животами.

Я була в захваті. Адже Марічка завжди глузувала, мовляв, я занадто соромязлива й нудна, щоб хтось мене полюбив.

Може, вона й була права але сьогодні я довела їй зворотнє. Ярослав не відходив від мене, навіть не дивився на інших.

Соломійко, ну як? Задоволена? прошепотіла Оксана.

Так, дуже!

А Ярослав? Подобається?

Дуже але навіщо? Завтра він забуде про мене, зітхнула я.

Інно, ти коли-небудь бачила Київ вночі? раптом запитав Ярослав.

Ні, зазвичай сплю.

А даремно! Це неймовірний вид. Хочеш, втечемо?

Так!

Ми підійшли попрощатися.

Дякую, Марічко! Все було чудово, сказала я.

Справді сподобалося?

Так! Ми йдемо хочеться побути наодинці, обійняв мене Ярослав.

Ну що ж, ідіть! Рада була познайомитися з твоїм чоловіком! Марічка кинула на мене злий погляд.

Ми їздили містом всю ніч. Ярослав розповідав так багато цікавого я дивувалася, звідки в нього стільки знань.

На світанку він підвіз мене додому.

Соломіє, було дуже приємно. Ти чудова.

Спасибі Скільки я тобі винна?

Нічого, Оксана вже заплатила.

Дякую До побачення.

Дома я розплакалася. Зрозуміла закохалася. Незабар

Оцініть статтю
ZigZag
Орендувала чоловіка, щоб подруга позаздрила, але несподівано закохалася назавжди