23 березня
Сьогодні згадала все, як це було, коли я дізналася, що Остап мені зраджує. Пишу, і в серці знову стискається.
Остапа я зустріла на зупинці трамвая у Львові. Якось, шукаючи дрібні гроші в кишені пальто, я ненароком впустила ключі. Було вже темно, губилася в темряві, але Остап допоміг мені їх знайти. Я подякувала, і так вийшло, що чекали той самий трамвай.
Він провів мене до дому, а вже за кілька днів почали зустрічатися. Через пів року ми вже були одружені. Остап часто жартував, що закохався з першого погляду. Жили ми чудово. Минуло три щасливих роки разом, поки Остап не отримав підвищення на роботі. Помітила він почав змінюватися, але мовчала, переконуючи себе, що то лише мої страхи. І ось одного дня він сказав, що їде у відрядження на два тижні.
Коли Остап приймав душ, я вирішила попрати його штани. У кишені знайшла два квитки на прогулянковий рейс Дніпром. На одному з них жіноче ім’я, яке було мені зовсім не знайоме. Від образи і болю аж у голові потемніло він зрадив мене, так безцеремонно знехтував довірою.
Мене охопив гнів. Я так сильно його кохала, вірила кожному слову. Я нічого Остапові не сказала. Зателефонувала однокласнику з дитинства добре спілкувалися з Михайлом. Попросила про допомогу. Ми з Михайлом разом вирушили туди, куди Остап збирався з коханкою. Ми удавали закоханих. Коли Остап побачив нас, миттєво підбіг і почав обурюватися мовляв, то я йому зраджую! Я відповіла спокійно:
Ти думаєш, тільки ти можеш зраджувати? Я теж знайшла когось для себе!
Поряд стояла Оксана та дівчина, з якою Остап збирався на прогулянку. Бачила її розгублені очі. Виявилось, Оксана навіть уявлення не мала, що Остап мій чоловік. Він зрадив не тільки мені, а й їй. Після того ми з Остапом розлучилися. Пробачити таку підлість не змогла.
Через пів року я вийшла заміж за Михайла й нарешті знайшла справжнє щастя. Оксана розірвала стосунки з Остапом. Вона теж не пробачила йому того, що він приховав має дружину.
Життя навчило цінувати себе. Я більше не дозволю нікому грати з моїми почуттями. Кохання це повага і довіра. І цього разу я зрозуміла, хто справді мені потрібен.
