Мені 38 років, і вже два роки я живу із чоловіком, який на пять років старший за мене. Його звати Олександр. Колись він був одружений, має двох дітей та колишню дружину, Олену, яка зараз без роботи й постійно просить у нього гроші або допомогу ввечері.
Я ніколи не була заміжня й не маю дітей. Можливо, хтось скаже, що я не розумію, що таке діти і сімейне життя. Але це не так я все прекрасно розумію, як і те, що ненормально жити із жінкою, а при цьому щодня бігати до іншої з будь-якого приводу.
Мені здається, що Олена досі хоче повернути Олександра. Вона дзвонить йому щодня: то у неї щось трапилось, то ще якась причина. Олександр одразу після роботи мчить до них і повертається вже пізно ввечері. Навіть Різдво ми не можемо провести разом, як нормальна пара знову дзвінок, знову якась проблема, і він іде. Але чому саме він має весь час туди бігти?
У Олександра велика родина, багато друзів, і всі живуть поруч тут, у Львові. Причина очевидна: вона хоче повернути мого чоловіка. Я вже втомилася від цього. Та що мені робити далі розійтися? Говорити із ним не допомагає, він усе сприймає, наче це дрібниці… Іноді здається, що я просто застрягла у цій ситуації, і не знаю куди рухатись далі.
