Ось адаптована історія у відповідності до української культури: — Чудово. Зробив дружині дитину — і під

Тиха жінка гучно сказала — Василю Петровичу! Та скільки можна терпіти?! Вже другий раз за тиждень ви

**Спробуй, дівчино** — Знаєш, дитино, тобі доведеться дуже постаратися, щоб вписатися в нашу родину

Я стояла біля вікна у палаті міської лікарні, де лежала мама. За ширмою вона металась уві сні, кликала

Свекруха шепотіла за спиною: — Що це ти несеш, Маріно Федорівно?! — голос Людмили Василівни дзвенів від обурення.

**Щоденниковий запис** Сьогодні вранці Алла, моя невістка, уже з порога засипала мене наказами: — Ніно

Сон був дивним, ніби плив у дощовій млі. Вихід з метро забився людьми. Небо ридало рясними краплями

Чоловіча історія Марію з Дмитром вважали ідеальною парою. Обоє гарні, успішні, з добробутом, тільки дітей

— Дівчата, пробачте мене, — говорила вона, голос її тремтів, мов листя під осіннім вітром. — Який ж я

— Та мені байдуже! — Марійка пройшлася по кімнаті, розмаху