Світлана ще раз перечитала пошту і натиснула «надіслати». Ну що, залишалося вже відпочити з кавою.

Сором, який не минає з роками Соломія Петрівна витерла пилю з фоторамки, де вона сама в білому халаті

Мій щоденник. Сьогодні важкий день. Бачив, як кохана вбиває нашу любов власними руками. Все почалося

За вікном уже сутінкує, а мами все нема. Оленка, обертаючи колесика своєї візочка, підкотилася до столу

Мишка Таратаренко терпів свого зятя. З рідного села, що він не знати навіть про гарні манери, працював

Ще те горе, що не відпускає Марічка Павлівна обтерла пил з рамки фотографії, де вона сама в білому халаті

За вікном уже сутеніло, а мами все не було. Мар’яна, крутячи колесика своєї візка, під’

У під’їзді хльопнули двері, і Соломія випросталася у кріслі, готуючись нарешті почути ту страшну

Ой, знайома ж історія! Не пишися гарненькою, пишися зручною (українською ж!). – Олесю, ти що, зовсім

– Годі мовчати! – вигукнула Леся, вдаривши долонею по столу. – Я десять років терпіла твої витівки, а










