**Щоденниковий запис** “Вирубай свою бісову машинку! Я через вас спати не можу!”

— Привіт, Марічко. Скільки ми з тобою не бачилися? П’ятнадцять років? Чи більше? — Мабуть, більше.

— Сину… — Перепрошую, але я вам не син. Не треба так до мене звертатися. Мене звуть Олег. — Олегу… Олеженько… Сину!

— Хоч мені здається, хоч комусь ти потрібна. — Мій син тобі не потрібен, він тобі життя зламає.

Життя з почуттям недосказаності — Мам, де мої м’які іграшки? — Соломія швидко оглянула кімнату, яка за

— Ну що, доню, ви подумали? Вчора бачила таку «Рено»! Біле, з шкіряним салоном. Красень. Всього-то триста

**Щоденниковий запис** Знову сусіди зверху гуляють, як же це набридло! Третя година ночі! – Оксана розбудила

**Щоденниковий запис** Мамо, ну чого ти так хвилюєшся? Тарас сказав, що кохає мене. Ми одружимося, мамо

Колиски віків однакові, лише люди різні — Тетяно, чи в тебе хоч крапля совісті лишилася? — тремтячим

**8 березня, вечір** Сьогодні до наших дверей постукав дільничний: — Добрий вечір, громадяни.