— Знову затримуєшся? — голос Миколи в трубці звучав глухо, наче долітав здалеку, з берега холодного дніпровського

Це точно не було випадковістю Олена йшла на дискотеку, ніби летіла. Коротка джинсова спідниця, облягаючі

Різкий поштовх автобуса ледь не збив із ніг жінку у потертому блакитному пальто — вона ледве встигла

Усе майже гаразд — Знову затримуєшся? — голос Дмитра в трубці звучав приглушено, наче долітав здалеку

Невмирущий гріх, який не пробачили — Оленко, що з тобою?! — злякалася Марія, побачивши, як подруга поблідла

Минуло вже дев’ять місяців, як від Артема не було жодної звістки. Спочатку Олена Іванівна рахувала дні

Не як у серіалі, але щиріше Марічка любила романтичні мелодрами й мріяла, щоб її життя було схоже на

Тиша за вікном Вперше за роки її голос прорвався крізь тишу. Він був слабким, майже чужим, немов відлуння

Минуло вже дев’ять місяців, як від Остапа не було жодної звістки. Спочатку Ганна Степанівна рахувала

Тінь минулого — Якби не ти, ми жили б як люди! — Віктор гірко подивився на дружину, його голос тремтів