Сон, де все стало інакше Олена заварила каву, машинально протерла кухонний стіл, хоч він і так був чистим.

Десять років навіщо — Що ти несeш, Оксано?! — вигукнула Соломія, хапаючи зі столу чашку зі стиглою кавою.

Вечірка без запрошення Ганна Іванівна приміряла перед дзеркалом третій за вечір наряд, коли зі сусідньої

Гості пішли, а образа лишилася “Мамо, ну що ти таке говориш?!” — Соломія кинула брудну тарілку

Валентина Михайлівна так різко поставила чашку на блюдце, що чай розли́вся по скатертині. У трубці дзвенів

**Сьогодні я писатиму про маму й сестру** Телефон задзвонив рівно о сьомій ранку, коли Галя ледь встигла

**Щоденниковий запис** — Та хто ти взагалі така, щоб мені вказувати? — Роман різко повернувся від холодильника

— Оленко Іванівно, як ви могли таке допустити? — обурено кричала сусідка Марія Степанівна, розмахувала

**Щоденниковий запис** — Мамо, відчини двері! Ну будь ласка! — кулаки сина лунають по металевій поверхні

— Мамо, ну що це ти кажеш?! — Соломія кинула брудний тарілку у мийку так, що аж дзвеніла. — Яка я невдячна?