До сліз… МАМА Мамі — сімдесят три. Низенька, сутула, з вічно зайнятими руками і поглядом, у якому втома

— Лесь, може, не поїдеш у цей рейс? Серце в мене не на місці… Ну справді, попроси когось тебе замінити

Я — не сиділка — Оленко, в мене для тебе не найкращі новини, — Дмитро поклав ложку на тарілку, опустив погляд.

“Нащо ти з цією дівчинкою возишся? Вона тобі навіть не рідна!” Історія Оксани, яку вона сама

**«Я все розумію… але й ти мене зрозумій»: правда, що зруйнувала ілюзії** Того дня Оксана, як завжди

**Покарання за жарт** П’ятнадцять років разом. Звичайна сім’я з Харкова: Тарас і Марічка, двоє дітей

Втратив любов, але знайшов родину Дмитро місяцями носив у собі важку думку — він хотів піти.

До сліз… МАМА Матірі — сімдесят три. Низенька, зігнута, з вічно зайнятими руками та поглядом, де

**Расплата за жарт** П’ятнадцять років разом. Звичайна сім’я з Харкова: Ярослав і Оксана, двоє дітей

Сьогодні я хочу записати історію, яку мені доручили передати далі. Вона — про біль, який знайомий багатьом.