Тиша за вікном Вперше за роки її голос прорвався крізь тишу. Він був слабким, майже чужим, як відгомін

Ще літом ця лавка у сквері на Львівській була шумною: школярі їли морозиво, сміялися, сперечалися про

Літній вітер Спочатку був гуркіт. Такий, що закладає вуха, ніби в будинок на розі Хрещатика врізався

Коли прийшла Радість Пізній вечір, березнева імла — і Микола, як завжди, повертався додому після зміни.

Термін придатності минув Вчорашній світанок у невеличкому містечку на околиці Карпат зустрів Олену холодом.

Я стояв біля вікна своєї квартири у Львові, спостерігаючи, як школярі поспішають вранішньою вулицею.

23 березня. Віктор стояв біля вікна своєї квартири у Чернігові, спостерігаючи, як школярі поспішають

Ще влітку ця лавка у сквері на Львівській була оживленою: школярі їли морозиво, сміялися, сперечалися

УБОГА Таня ро́сла, ніби бур’ян біля паркану — без догляду, без тепла, без уваги. Ні ласки, ні турботи

Коли прийшла Радість Пізній вечір, березнева мряка — і Олег, як завжди, повертався додому після зміни.










