Холодного ранку в містечку Вересень, де вітер гнав по перронам опале листя, я помітив її на станції «Зоряна».

В одному з забутих провулків старого Львова, де будинки, немов старці, несуть на собі відбиток часу

Ранок видався мертвенно-тихим. Під’їзд, як завжди, дихав застояним повітрям — сумішшю котячого корму

Олена цілий день метушилась на кухні — адже сьогодні був її день народження. Все мало бути ідеальним

Одного холодного листопадного вечора в маленьком містечку Залісся, де повітря пройняте ароматом дощу

Коли доля дає другий шанс — Чому ти так рано?.. — збентежено промовив Олексій, застібаючи сорочку навиворіт.

Кирило стояв біля вікна своєї нової квартири на околиці Києва, і йому здавалося, немов повітря зовні

Спочатку крем, потім усе інше З Ігорем ми знайомі років п’ятнадцять. Але справді зблизилися лише пару

Ранок був мертвенно-тихим. Під’їзд, як завжди, дихав застояним повітрям — сумішшю котячого корму, старого

Олена весь день стояла біля плити — адже сьогодні був її день народження. Все мало бути ідеальним: салати