Турбота про старих людей це як дивний сон, у якому все одночасно реальне і фантастичне. Мій старший брат

Родичі зявились саме тоді, коли я збудував будинок на березі Чорного моря. Я народився в крихітному селі

Колись давно, згадуючи ті роки, я спостерігала, як Зоряна Ковальчук, колишня колежанка, стояла перед

Зоряно Петрівно, ви ж доглянете за хлопцями? Чи можна на вас розраховувати? прошепотіла під кутом Оленка

Нехай твоя дружина поки що на дачі побуде, пролунав суворий голос свекрухи з кухні. У мене до дому приїжджає

Ранок. У сусідніх будинках ще сідали останні вогники, а Андрій уже сидів за столом у своїй однокімнатній

Ти просто накидаєшся! голос Михайла розлунюється по всій квартирі, лунаючи в вузькому коридорі.

Ненароджувальна баба вже й не баба, а півбаба, так сказала моя свекруха, і Мари́нка лише крихітно посміхнулася

Дідусю, подивися! Олешка притиснула ніс до вікна. Песик! За ґанком металася сорокачорна дворняга, втричі